Адміністрація президента США Дональда Трампа оприлюднила стратегію національної безпеки. Документ, опублікований на сайті Білого дому, відображає основні зовнішньополітичні параметри адміністрації Трампа, які, як зазначають коментатори, з низки суттєвих питань розходяться з баченням попередньої адміністрації.
У 33-сторінковому документі, крім іншого, міститься критика щодо низки партнерів США, зокрема ЄС, і йдеться про необхідність відновлення «стратегічної стабільності» у відносинах із Росією.
Найважливішим елементом національної безпеки США названо захист зовнішніх кордонів Сполучених Штатів. Особливий акцент робиться на забезпечення інтересів США в країнах Західної півкулі. Сполучені Штати мають намір зберегти значну військову присутність у регіоні «для контролю над морськими шляхами, запобігання нелегальній та іншій небажаній міграції, скорочення торгівлі людьми і наркотиками».
У стратегії наголошується, що Сполучені Штати, як провідна світова держава, не можуть не цікавитися справами інших держав, проте вони привертатимуть увагу Вашингтона лише в тому випадку, якщо дії цих країн прямо зачіпатимуть американські інтереси.
Також наголошується, що США не підходитимуть до інших країн зі своїми мірками щодо розвитку демократії. У стратегії йдеться про підтримку традиційних цінностей і про те, що міграція може бути загрозою для ідентичності країн Заходу. У зв’язку з цим критиці піддається Європа.
Відносин із Китаєм стратегія торкається головним чином у контексті «більш справедливих» торгових зв’язків.
При цьому йдеться, що США зацікавлені в тому, щоб «запобігти війні» в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, і наголошується, що США, як і раніше, проти порушення статусу-кво з питання Тайваню, тобто проти силового встановлення контролю Китаю над островом.
У документі «ключовим інтересом Сполучених Штатів» називається досягнення домовленостей щодо припинення вогню в Україні, а також зниження ризику збройної конфронтації між Росією і країнами Європи.
У документі йдеться про те, що необхідні умови, щоб Україна існувала як життєздатна держава.
При цьому критика Росії у концепції практично відсутня. Навпаки, у документі міститься критика урядів країн ЄС, у низці яких, як стверджується, влада пригнічує свободу слова й політичну опозицію (маються на увазі правопопулістські сили).
Також наголошується, що європейські чиновники мають «нереалістичні очікування» щодо результату війни РФ в Україні.
«Більшість європейців хоче миру, але це прагнення не відбито у політиці, багато в чому тому, що уряди підривають демократичний процес», – сказано в концепції.
Крім того, внаслідок масової міграції, як стверджується в документі, низка країн ЄС і НАТО можуть «втратити ідентичність» і стати «здебільшого неєвропейськими» – і неясно, як після цього складуться їхні стосунки зі США.
При цьому наголошується, що США не повинні відмовлятися від партнерства з Європою, а скоріше домагатися того, щоби вона змінила свій курс. При цьому Америка має заохочувати «опір нинішній траєкторії» руху Європи.
Відновлення стратегічної стабільності в Європі – шляхом досягнення домовленостей із Росією – названо одним із пріоритетів. Зазначається, що налагодження відносин між Росією і ЄС вимагатиме великих дипломатичних зусиль із боку США.
Про НАТО в документі сказано, що необхідно відмовитися від його сприйняття як «союзу, що постійно розширюється».
У концепції при цьому немає окремого розділу, присвяченого відносинам із Росією. Вона згадується лише у зв’язку із відносинами з Європою.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс ще в лютому на конференції в Мюнхені критикував країни ЄС, звинувачуючи їх у придушенні свободи слова і демократичних процесів.
Лідери європейських країн і ЄС утримуються від прямої конфронтації з адміністрацією Трампа, заявляючи про необхідність збереження трансатлантичної єдності. Багато хто з них говорить про те, що вимоги США, зокрема, збільшити військові витрати виявилися насправді корисними для Європи і набуття нею стратегічної автономії.
Форум