Сполучені Штати повідомили про нові санкції проти трьох російських телеканалів і керівників «Газпромбанку», а також заборону американцям надавати росіянам бухгалтерські та консультаційні послуги після того, як лідери «Групи семи» дистанційно зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським, щоб обговорити війну Росії проти України.
Санкції проти російського «Первого канала», каналів «Росссия-1» і «НТВ» забороняють будь-якій американській компанії фінансувати їх через рекламу або продавати їм обладнання.
«Американські компанії не повинні займатися фінансуванням російської пропаганди», – сказав високопоставлений чиновник Білого дому, спілкуючись із журналістами.
Ці санкції є черговим заходом Сполучених Штатів щодо тиску на президента Росії Володимира Путіна з метою припинення війни.
Санкції також забороняють американцям надавати росіянам бухгалтерські, трастові, корпоративні та консультаційні послуги, хоча надання юридичних послуг все ще дозволене.
Заходи проти керівників «Газпромбанку» – це перші заходи, які стосуються російського гіганта-експортера газу.
«Це не повне блокування. Ми не заморожуємо активи «Газпромбанку» і не забороняємо будь-які операції з «Газпромбанком». Ми сигналізуємо про те, що «Газпромбанк» не є надійним сховищем, тому накладаємо санкції на деяких з його топменеджерів... щоб створити негативний ефект», – сказав посадовець Білого дому.
Крім того, до санкційного переліку потрапили вісім керівників російського «Сбербанка», а також Московський промисловий банк та 10 його дочірніх компаній.
Пакет санкцій також включає нові заходи експортного контролю, спрямовані на пряме придушення військових зусиль, а також контроль за промисловими двигунами, бульдозерами, виробами з деревини, двигунами та вентиляторами.
Санкції також спрямовані на компанію з виробництва зброї «Промтехнология», а також на сім судноплавних компаній і компанію, яка займається морським буксируванням. Білий дім також заявив, що Комісія з ядерного регулювання США призупинить дію ліцензій на експорт спеціального ядерного матеріалу до Росії.
У заяві після віртуальної зустрічі лідери G7 «запевнили» Зеленського у незмінній підтримці України.
«Ми будемо продовжувати нашу постійну військову та оборонну допомогу Збройним Силам України, продовжуватимемо підтримувати Україну в захисті її мереж від кіберінцидентів та розширюватимемо наше співробітництво, у тому числі з питань інформаційної безпеки. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну у підвищенні її економічної та енергетичної безпеки», – йдеться в повідомленні Вашингтона.
Лідери країн G7 також пообіцяли «не шкодувати зусиль» для притягнення до відповідальності Володимира Путіна та архітекторів «і співучасників цієї агресії», зокрема, режиму Олександра Лукашенка в Білорусі.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
