В інтернет-виданні «Українська правда», в якому в час загибелі 2016 року працював білоруський журналіст Павло Шеремет, ніколи не відкидали можливої причетності білоруських і російських спецслужб до його вбивства, сказала головна редакторка видання Севгіль Мусаєва.
Коментуючи в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», 4 січня оприлюднення матеріалів про ймовірну причетність влади і спецслужб Білорусі до цього вбивства, вона сказала: «Ми не можемо в цей час говорити про справжність чи несправжність цих аудіозаписів. Я хотіла б звернути увагу на рапорт про стеження за Павлом Шереметом, який опублікований у тій же публікації в європейському виданні. І ми вивчали цей рапорт, безумовно. І в рапорті дуже багато фактів, які насправді відповідають дійсності – про поїздки Павла, про те, на якому автомобілі він пересувався, де він мешкав, і навіть інформація, яка стосується його контактів, інформація, яка стосується деяких членів його родини. Тобто в нас є підстави припускати, що рапорт – це цілком реальний документ, враховуючи його специфіку і дані, які він містить. Ми будемо намагатися знайти якесь підтвердження тому, що це реальний або, можливо, не зовсім автентичний запис».
відео російською мовою
Севгіль Мусаєва також наголосила: «Ми ніколи в редакції «Української правди» не відкидали версію про можливу причетність білоруських спецслужб до вбивства нашого колеги, так само, як і російських спецслужб. Тому що Павло був журналістом, який працював і в Білорусі, який працював у Росії, який працював в Україні, був відомий своєю критикою, в тому числі критикою режиму Олександра Лукашенка. Крім того, я, мабуть, хотіла б сказати тут про те, що Олександр Лукашенко свого часу позбавив Павла Шеремета громадянства».
Раніше 4 січня європейське інтернет-видання EUObserver оприлюднило ймовірний, але достеменно не підтверджений запис нібито розмови тодішнього голови Комітету державної безпеки Білорусі з працівниками новоствореного спецпідрозділу, що мав займатися ліквідацією супротивників Олександра Лукашенка за межами Білорусі. Серед обговорюваних у тому запису ще 2012 року був згаданий і журналіст із Білорусі Павло Шеремет, який у той час жив і працював у Росії. Його, зокрема, пропонувалося підірвати.
2016 року Шеремет, який на той час уже жив і працював в Україні в інтернет-виданні «Українська правда», загинув унаслідок підриву автомобіля, в якому він їхав.
Наприкінці 2019 року слідство в справі про вбивство Павла Шеремета оголосило підозри в причетності до його виконання сержантові Сил спеціальних операцій Андрієві Антоненку (позивний Riffmaster), військовому медикові Яні Дугарь і дитячому кардіохірургові й волонтерці Юлії Кузьменко. Усі троє і їхній захист відкидають усі звинувачення і звертають увагу на численні розбіжності в матеріалах слідства, і їхні прихильники, а також широкі кола в волонтерському русі вважають обвинувачення бездоказовими і сфальсифікованими.
Після оприлюднення матеріалів про «білоруську версію» Національна поліція заявила 4 січня, що її слідство ще в грудні отримало цю інформацію, яка «становить інтерес із точки зору встановлення замовників злочину». А в Міністерстві внутрішніх справ того ж дня заявили, що ці матеріали, мовляв, підтверджують версію слідства і ніяк не вплинуть на обвинувачення Антоненкові, Дугарь і Кузьменко.
