Словаччина 31 серпня офіційно закрила кампанію щеплення від COVID-19 російською вакциною «Спутнік V», яка зазнала фактичного провалу через брак охочих прийняти цю речовину, не зареєстровану ні в Європейському союзі, ні в самій Словаччині.
Цього дня збіг термін використання другої дози цієї дводозової вакцини з тієї партії, яку раніше закупила Словаччина.
За повідомленнями, на цей день записаними на вакцинацію цією другою дозою в Словаччині лишалися шість осіб.
Російський фонд прямих інвестицій, який просуває російську вакцину за межами своєї країни, коментуючи цю подію, заявив, що, мовляв, проти цієї вакцини «була організована інформаційна кампанія, що стала частиною політичної боротьби» в Словаччині.
При цьому РФПІ традиційно твердив про «щонайвищі ефективність і безпечність російської вакцини», які, мовляв, були підтверджені в перебігу клінічних випробувань (що досі до кінця не завершені) і використання в світі.
Загалом за весь час використання російською вакциною прищепилися лише близько 18,5 тисяч людей на всю майже 5,5-мільйонну Словаччину. Таким чином, було використано близько 37 тисяч доз із тих 40 тисяч, які залишилися в Словаччині.
До країни раніше була доставлена перша партія в 200 тисяч доз, чого вистачило б на 100 тисяч осіб, але через брак зацікавленості Словаччина продала 160 тисяч доз назад Росії, якій самій вкрай не вистачає вакцин для щеплення свого населення.
Запис на щеплення російською вакциною в Словаччині відкрили 1 червня, а щеплення почали з 7 червня. Але вже 16 червня міністр охорони здоров’я Словаччини Владімір Ленґварський заявив, що запис на щеплення цією вакциною закриють 30 червня через вкрай низьку зацікавленість у ній.
Через те, що вакцина не зареєстрована ані в ЄС, ані в самій Словаччині, її застосовували в цій країні тільки в порядку винятку, наданого МОЗ країни, причому охочі мали підписати перед вакцинацією свою поінформовану згоду на щеплення нереєстрованим препаратом.
При цьому перед початком реєстрації голова МОЗ говорив про те, що охочих буде близько 80 тисяч.
Колишній прем’єр-міністр Словаччини Іґор Матович, який через закупівлю російської вакцини і політичний скандал, який її супроводжував, втратив цю посаду, в часи керівництва урядом таємно від партнерів у коаліції організував закупівлю 200 тисяч доз цієї вакцини в Росії і домовився було загалом про 2 мільйони доз.
При тому спершу він заявляв, що бажання прищепитися саме цією вакциною висловлять принаймні 300 тисяч словаків (повна вакцинація вимагає застосування двох доз).
Але пізніше Матович, який виступав за цю вакцину, сам відмовився прищеплюватися нею – за словами політика, він багато подорожує і не може собі дозволити щеплення незареєстрованою вакциною. Потім він знову змінив думку і таки прищепився нею, але це не підвищило зацікавленості в російському препараті.
Матович також звинувачував у низькому числі охочих, за його словами, «тримісячну підлу пропаганду» проти російської вакцини.
Деяка частина словаків, переважно антизахідного спрямування, піддавшись на пропаганду на користь російської вакцини, висловлювала бажання прищеплюватися тільки «Спутніком V». Зокрема, деякі люди старшого віку, незважаючи на те, що вони перебували в групі ризику, відмовлялися прищеплюватися іншими вакцинами і чекали тільки на російську. Але таких людей виявилося значно менше, ніж вважали.
Намагання Матовича й інших прихильників вакцини «Спутнік V» будь-що просунути її для використання в Словаччині призвело до політичної кризи, яка завершилася відставкою уряду Матовича, коли він і втратив посаду прем’єра.
Ця вакцина стала предметом також низки інших скандалів у Словаччині й деінде.
Зокрема, цю вакцину відмовився схвалювати словацький Державний інститут контролю медпрепаратів, який з’ясував, що партії закупленої в Росії вакцини «Спутнік V» мають неоднакові характеристики і властивості. До того ж, заявили в інституті, вони відрізняються від однойменної речовини, яку раніше досліджували в доклінічних і клінічних випробуваннях, результати яких публікував поважний медичний журнал Lancet.
У Росії у відповідь заявили про «акт саботажу» і «дезінформацію» і вимагали від Братислави повернути і вже отримані й оплачені вакцини.
Урешті МОЗ Словаччини надало виняток на її використання, пославшись на її перевірку в Угорщині – до того єдиній країні ЄС, яка застосовувала цю вакцину.
Авторитетний медичний журнал The Lancet, який опублікував на початку лютого попередні результати третьої фази клінічних випробувань препарату «Спутнік V», оцінив ефективність вакцини на рівні вище ніж 91 відсоток (це стосувалося первісного штаму коронавірусу SARS-CoV-2). У світі тоді загалом прийняли таку високу оцінку.
Але на шляху до сертифікації вакцини в багатьох випадках стали недостатні дані, які надавала про неї російська сторона (це зазначали, серед іншого, в Словаччині, в Бразилії, а також у ЄС, де російська вакцина все ще чекає на сертифікацію, але для цього бракує документів – тим часом не відомо, коли її дослідження може бути завершене і чи буде воно завершене взагалі), а також інші проблеми.
Зокрема, в Бразилії регулятор контролю якості медпрепаратів Anvisa спершу відмовив у реєстрації: він виявив у все ж наданих на російську вакцину документах визнання її виробника, що в ній є певний відсоток не деактивованих, здатних до реплікації «живих» аденовірусів – у ній мали б бути тільки деактивовані й не здатні до реплікації.
Це, наголосили в бразильському агентстві, може викликати в людей інфекції і призвести до шкоди здоров’ю і навіть смерті, особливо в людей із послабленим імунітетом і захворюваннями дихальних шляхів.
Лише на початку червня, отримавши додаткові документи від Росії, бразильський регулятор урешті надав вакцині «Спутнік V» умовне схвалення: її було дозволено застосовувати тільки цілком здоровим дорослим пацієнтам, і число прищеплених нею в кожному зі штатів і в столиці країни не могло перевищити одного відсотка населення.
А в травні той самий журнал Lancet оприлюднив іще одну статтю про вакцину «Спутнік V», у якій було наголошено на тому, що доступ до згаданих раніше попередніх результатів третьої фази випробувань препарату досі обмежений, а ті результати, що опубліковані, містять розбіжності в цифрових статистичних даних і недостатню якість представлення результатів.
Усе це, разом із браком прозорості, викликає серйозні сумніви в опублікованих раніше попередніх результатах третьої фази випробувань російської вакцини «Спутнік V», було наголошено в журналі Lancet.
