Журналісти програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода і «UA:Перший») виявили зв’язки заступника керівника Офісу президента Олега Татарова з членами комісії, яка обирає голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Зокрема, з двома з них Татаров співпрацює в комісії, створеній Володимиром Зеленським, з іншими – раніше працював в одній робочій групі при Міністерстві юстиції та громадській раді при МВС часів президентства Віктора Януковича, один із членів комісії був науковим керівником Татарова, а з деякими Татаров писав спільні статті.
При цьому, в коментарі журналістам декілька членів комісії своє знайомство чи співпрацю з Татаровим заперечують. Про те, який вплив може мати заступник керівника Офісу президента на конкурс з обрання керівництва САП та які кандидати претендують на посаду головного антикорупційного прокурора, йдеться у розслідуванні «Агенти впливу» Татарова: обрання антикорупційного прокурора».
Як виявили журналісти, голова комісії Катерина Коваль у 2012-му році, за часів Януковича, разом із Татаровим працювала в робочій групі, створеній тодішнім міністром юстиції Олександром Лавриновичем.
Також у 2013-му Коваль керувала комітетом планування і моніторингу Громадської ради при МВС України. За її словами, вона працювала у цій раді також і під час Революції гідності.
У квітні 2013 року вона могла перетинатися з Олегом Татаровим під час круглого столу щодо реформування правоохоронної системи, йдеться у розслідуванні. Зокрема, вони обоє були у списку учасників заходу. В той період Татаров був заступником керівника Головного слідчого управління МВС.
Водночас, сама Коваль пояснила: «Я з Олегом Татаровим тоді не перетиналася. Я не пам’ятаю жодного разу, щоб він був на засіданнях. Захарченко був, а Татаров, здається, ніколи не був на засіданнях Громадської ради».
Члени комісії з обрання керівництва САП Вячеслав Навроцький та Роман Куйбіда, як виявили журналісти, нині працюють із Татаровим в одній комісії – з питань правової реформи, створеної указом президента Володимира Зеленського.
У коментарі «Схемам» Навроцький повідомив: «Комісія працює в складі робочих груп. Я працюю в складі робочої групи по вдосконаленню кримінального законодавства. У зв’язку з роботою комісії з ним жодного разу не контактував».
«Я повинен розкрити інформацію про те, що я є в одному консультативному органі з одним із членів комісії», – пояснив член комісії Роман Куйбіда.
Інший член комісії Богдан Романюк був науковим керівником Татарова. У 2007 році під керівництвом Романюка Татаров захистив свою першу дисертацію у Київському університеті внутрішніх справ – на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Ще з одним членом комісії Олексієм Дроздом Татаров написав раніше спільну статтю під назвою «Правова охорона земельних відносин в Україні».
Водночас, зазначають журналісти, Дрозд поки самоусунувся від роботи у комісії. Він був поліцейським, відрядженим до наукової установи. Бути правоохоронцем члену комісії заборонено, відповідно до закону про прокуратуру.
«Схеми» звернули увагу також на члена комісії Андрія Гуджала. Його кандидатуру до комісії запропонувала фракція ОПЗЖ, а представник цієї політсили народний депутат Григорій Мамка є членом комітету Верховної Ради, де проводили співбесіди із майбутніми членами конкурсної комісії. При цьому, з’ясувалося, що Олег Татаров раніше писав відгук на дисертацію Григорію Мамці і був його опонентом.
Ще один член комісії Євген Соболь, за даними журналістів, у розпал її роботи указом президента Володимира Зеленського був нагороджений званням «заслужений діяч науки і техніки».
«Схеми» поцікавились у Соболя, чи може нагорода від президента України вплинути на незалежність члена комісії від Офісу президента. У відповідь він зазначив, що клопотання щодо його нагородження за наукові досягнення подав Центральноукраїнський державний педагогічний університет, в якому він працює: «Я як був незалежним, так і залишаюся незалежним в своїх поглядах. Незалежно від моїх нагород, відзнак, досягнень».
«Чи може топпосадовець Офісу президента впливати на конкурс, від якого залежить не тільки доля антикорупційних справ, але й безвіз? Чи може він мати власний інтерес у виборі нового керівника САП?» – йдеться у розслідуванні.
Олег Татаров, як помітили журналісти, був присутній на вітальній зустрічі у жовтні 2020-го року в Офісі генпрокурора з членами конкурсної комісії – як представник від Офісу президента. Через два місяці після цієї зустрічі детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП повідомили Татарову про підозру у хабарництві. Це справа щодо розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії. Будівництвом займалася компанія «Укрбуд», президентом якої був ексдепутат Максим Микитась, а Олег Татаров – юристом.
Пізніше Офіс генпрокурора забрав у НАБУ та САП справу Татарова і передав її до Служби безпеки України. Окремо Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання генпрокурора Ірини Венедіктової у справу Татарова. Йдеться про рішення Венедіктової змінити групу прокурорів у справі Татарова.
Генеральна прокурорка зробила це ввечері 1 грудня, перед тим, як детективи НАБУ планували повідомити Татарову про підозру. Через це нова група прокурорів була змушена заново вивчати справу, тому про підозру заступнику глави ОП повідомили вже 18 грудня.
Сам Татаров всі обвинувачення відкидає.
Редакція надіслала окремий запит до Офісу президента з проханням про коментар Татарова і опублікує відповідь, як тільки отримає.
