2 листопада Голосіївська окружна прокуратура міста Києва скерувала до суду обвинувальний акт підозрюваним у недавньому нападі на знімальну групу «Схем» в «Укрексімбанку», але до матеріалів справи не були долучені ключові докази – оригінали аудіо та відеозаписів події. Прокуратура втрачає час, який ще є, щоб виправити ситуацію, заявив представник журналістів Анатолій Попов.
Натомість речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець виступила з заявою, в якій фактично переклала відповідальність за таку ситуацію на самих журналістів, заявивши про їхню «пасивну процесуальну поведінку».
Адвокат журналістів «Схем» Анатолій Попов натомість вважає, що такі заяви не відповідають дійсності.
4 жовтня під час інтерв’ю з головою правління «Укрексімбанку» Євгеном Мецгером, за його наказом, співробітники банку застосували фізичну силу до журналістів «Схем», відібрали в оператора дві камери та картки, на які здійснювався запис, та видалили записане відео. Журналісту вдалося записати інцидент на аудіо. Банк заперечував факт нападу, але згодом «Схеми» відновили видалене відео і оприлюднили його. Журналісти звернулися до правоохоронних органів, після чого Національна поліція відкрила кримінальне провадження. Тепер обвинувальний акт щодо звільненого зі своєї посади голови правління банку Євгена Мецгера і ще трьох підозрюваних передано до суду, але без оригіналів записів.
Столична прокуратура стверджує, що потерпілі мали змогу протягом 28 днів самостійно надати дізнанню оригінал відновленого відеозапису конфлікту, але, «не будучи обмеженими у цьому праві, цього не зробили».
Представник журналістів Анатолій Попов вважає, що такі твердження не відповідають дійсності:
«Ще під час допиту 6 жовтня 2021 року одного з потерпілих, журналіста Кирила Овсяного, запитали, чи може він надати слідству аудіозапис, який зробив на свій телефон під час нападу, а також відновлені відеозаписи події разом із відеокамерами, на які робився запис. Під час цього допиту було узгоджено, що процедура доступу до цього майна має здійснюватися через визначений процесуальним кодексом механізм тимчасового доступу до майна за ухвалою слідчого судді, оскільки відеозаписи і відеокамери належать не особисто журналісту, а Радіо Свобода. Крім того, передача цього майна за ухвалою слідчого судді виключила б в подальшому можливі спекуляції з боку захисту Мецгера та інших підозрюваних про те, що журналісти могли передати якісь невідомі матеріали».
Прокуратура звернулась із таким клопотанням до Голосіївського районного суду Києва, але суд у його задоволенні відмовив, зазначила речниця прокуратури. «Копії цих аудіо та відео матеріалів з мережі інтернет оглянуті та у законний спосіб долучені до матеріалів слідства як докази», – заявила вона.
Слідчі звернулися до Голосіївського районного суду не тому, що їм начебто відмовили у добровільному доступі, а тому що саме таку процедуру сторона потерпілих та слідство обумовили як юридично коректну, наполягає адвокат.
За словами представника журналістів, після цього слідство впродовж трьох тижнів мало самостійно отримати відповідну ухвалу в суді, і журналісти досі не знають, чому суд відмовив слідству в доступі до відповідних матеріалів. «Це аж ніяк не свідчить про небажання потерпілих надати відповідні матеріали органам слідства і тим більше про якісь спроби перешкодити їм у цьому», – заявив адвокат.
«Речниця прокуратури стверджує, що термін розслідування спливає 4 листопада (насправді 5 листопада) і не підлягає поновленню, і саме тому окружна прокуратура скерувала обвинувальний акт до Голосіївського районного суду напередодні, 2 листопада. Проте тоді постає питання: що саме завадило прокурору, який вже знав, що суд відмовив у тимчасовому доступі до аудіо і відео записів та телефону і відеокамер журналістів, повідомити про зазначену обставину власне потерпілих (журналістів) і надати їм можливість передати ці записи (без телефону і відеокамер) самостійно, без ухвали суду, і після цього скерувати справу до суду?
Органи досудового слідства офіційно не зверталися до Радіо Свобода чи до журналістів із запитом надати аудіо та відеозаписи інциденту. І це пояснюється саме тим, що слідство планувало отримати такий доступ не через запит, а за ухвалою слідчого судді. Якби прокуратура повідомила про відмову суду, матеріали було б негайно надано», – каже представник журналістів.
Речниця прокуратури Києва Надія Максимець також прокоментувала відсутність в обвинувальному акті ст. 146 КК України: «Слідство об’єктивно, повно та всебічно перевірило факти можливого незаконного позбавлення волі потерпілих у цьому кримінальному провадженні. В межах розслідування були допитані потерпілі та підозрювані, проведено слідчі експерименти за участі вказаних осіб, а також їх одночасні допити. Слідчі дії в своїй сукупності підтверджують незаконне вилучення зібраних журналістами матеріалів та технічних засобів з метою перешкоджання виконанню ними своєї професійної діяльності. Проте отримані докази не є достатніми для доведення в суді винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України».
На думку адвоката журналістів, прокуратура Голосіївського району не повинна була закривати кримінальне провадження у цій справі за ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі), оскільки утримання журналістів в кабінеті голови правління «Укрексімбанк» носило «очевидно примусовий характер». Цю обставину якраз і мали підтвердити аудіо та відеозаписи, які прокурор не долучив до матеріалів кримінального провадження. Натомість він вирішив, що «отримані докази не є достатніми для доведення в суді винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України».
Тепер, каже Анатолій Попов, питання про долучення до справи оригіналів аудіо та відеозаписів потерпілим доведеться ставити перед судом за власною ініціативою, а той вирішуватиме, наскільки обґрунтованим є таке клопотання.
«Ігнорування з боку прокуратури ключових доказів дозволило закрити кримінальне провадження за ст. 146 Кримінального кодексу. На мою думку, це є спробою полегшити долю підозрюваних і звести їхні дії проти журналістів до категорії проступків, а не кримінальних злочинів, щоб вони уникли реальної відповідальності», – каже представник журналістів.
На його думку, виправити ситуацію ще можливо.
«Для цього прокурор має повернути матеріали справи із суду, вчинити необхідні дії щодо долучення до матеріалів справи відповідних записів і повторно направити справу до суду. Така практика вирішення цих питань існує. Час на це є, але він швидко спливає», – вважає адвокат Анатолій Попов.
Радіо Свобода намагалося отримати додаткові пояснення від столичної прокуратури, але на момент публікації зробити це не вдалося.
Наглядова рада державного «Укрексімбанку» 6 жовтня ухвалила рішення відсторонити голову правління фінансової установи Євгена Мецгера та двох співробітників банку «на час проведення внутрішнього розслідування». Тимчасовим виконувачем обов’язків голови правління став Сергій Єрмаков.
7 жовтня «Схеми» опублікували матеріал «Мецгер, «ДНР», SkyMall та $60 мільйонів. Розслідування «Схем» про «Укрексімбанк».
Реагуючи на розслідування, Мецгер заявив, що банк «не зробив жодного порушення», а виявлені журналістами документи треба передати правоохоронцям, які мають провести розслідування.
11 жовтня Євген Мецгер написав заяву про звільнення, яке того ж дня схвалила наглядова рада «Укрексімбанку».
Про підозру повідомлено чотирьом особам: ексголові правління «Укрексімбанку» Євгену Мецгеру, керівнику служби безпеки «Укрексімбанку» Ігору Тельбізову, директору департаменту інформаційної політики «Укрексімбанку» Володимиру Пікалову та начальнику управління внутрішньої безпеки цивільного захисту та охорони «Укрексімбанку».
