Росія роками виділяє гроші на роботу мережі українських адвокатів і «центрів правової допомоги» в Україні. Такі проєкти фінансуються державним коштом через так званий «Правфонд» (повна назва організації – Російський держфонд підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном). Гроші виділяються для «захисту російськомовних в Україні», консультацій щодо уникнення мобілізації, збору «аналітики про воєнні злочини ЗСУ», а також для надання правової допомоги обвинуваченим у державній зраді України. Про це йдеться в розслідуванні «Схем» (Радіо Свобода).
Матеріал спирається на витік великого масиву даних щодо діяльності цього російського фонду, отриманого Данським суспільним мовником від джерела, й переданого OCCRP і низці редакцій.
Один із проєктів в Україні, на який давав гроші російський «Правфонд» називався «Центр правових консультацій». Він розташовувався в Києві, перші згадки про його роботу у витоках з’являються починаючи з 2015 року, звіти про роботу адвокатів продовжували подаватися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а кошти на діяльність просили також і на 2025 рік.
Відповідно до звіту за 2023 рік, поданому російським держфондом до МЗС РФ у розділі «Український напрямок», зазначалося, що адвокати «Центру правових консультацій» в Києві проводили прийом відвідувачів, регулярно готували аналітичні огляди про нібито порушення прав російськомовного населення і «воєнні злочини ЗСУ», які згодом надсилали до МЗС Російської Федерації.
Роботу київського «Центру правових консультацій» курував громадянин України Євген Бакланов, який у 2013 році координував заходи організації «Український вибір» Віктора Медведчука, а з 2022 року СБУ його обвинувачує у держзраді.
Згідно із витоком, у 2025 році Євген Бакланов просив 3,3 мільйони рублів (близько 40 тисяч доларів) на роботу цього центру для «правової допомоги російським співвітчизникам, які мешкають в Україні». Співробітники цього центру мали здійснювати моніторинг порушення прав людини для інформування ОБСЄ, депутатів Держдуми, МЗС РФ.
В одному зі звітів Бакланова йшлося, що у 2022 році юристи згаданого центру надали 318 безкоштовних консультацій, працювали п'ять разів на тиждень по вісім годин і відповідали на запитання відвідувачів на сайті mir-in-razvitie.ru.
На кожного юриста передбачалося 700 тисяч рублів в рік і серед прізвищ київських юристів згадувалися Віталій Собкович, очільник юрфірми «Альянс правових сил», Євгеній Козаренко та Володимир Меньківський. Усі троє заперечили про те, що зараз працюють із Євгеном Баклановим.
Володимир Меньківський розповів, що «навіть прізвище (Бакланов) йому нічого не каже», не розуміє, «яким чином він до «Центру правових консультацій», а також підкреслив, що «вперше чує» про участь у цих проєктах. Однак за даними джерел «Схем» у податковій, принаймні у 2016 році Володимир Меньківський (як ФОП) таки отримував кошти від української громадської організації Бакланова – на той час її вже фінансував російський Правфонд.
Адвокат Віталій Собкович заперечив, що продовжує спілкуватися з Євгеном Баклановим: «У мене колись було знайомство з цією людиною, вона зверталася за правовою допомогою, однак я йому відмовив, тому що в нас було неспівпадіння з питань… це було до повномасштабки».
Собкович заперечив, що працює у «Центрі правових консультацій» і консультує чи передає звіти до Держдуми РФ.
Євгеній Козаренко – ще один київський адвокат, згаданий у витоках російського держфонду, – розповів, що востаннє спілкувався з Євгеном Баклановим у 2022 році, щоб відмовити йому: «У 2025 році я фігурую в якомусь проєкті? У мене немає ніяких контрактів з ними. Це виключено. У мене були з ним відносини (з організацією Бакланова в Україні – ред.), 2016-й, 2017-й, здається, 2018-й рік. Все. Після цього він сказав, що знайшов інших адвокатів, буде з ними працювати».
Євгеній Козаренко є на світлині з відкриття центру правових консультацій у 2015 році – знімок журналісти теж розшукали у витоку з російського фонду. Він стоїть серед групи осіб, серед яких Євген Бакланов та ще один адвокат Олександр Євсютін. В одному із листів Бакланов називає його «співробітником центру».
Зараз про юриста Олександра Євсютіна пишуть як про військового і міграційного адвоката. На запит «Схем» Євсютін відповів: «Я не працював і не працюю у вказаних вами громадських організаціях. Якщо у звітах фігурувало моє прізвище, то це могла бути неправдива інформація». Щодо спільної фотографії – пізніше відповів: «Він мене запрошував на відкриття центру правничої допомоги».
Журналістам вдалося встановити, що Євген Бакланов отримав три транші цього року від російського «Правфонду» на загальну суму майже п'ять мільйонів рублів, а торік – сім з половиною мільйонів рублів. Ці дані підтверджуються випискою з банківського рахунку в російському банку Євгена Бакланова, яку змогли отримати «Схеми». Водночас наразі не вдалося знайти документальних підтверджень, що надалі ці кошти були спрямовані переліченим в заявці українським адвокатам.
Серед іншого, Бакланов просив також понад півтора мільйона рублів на 2025 рік для роботи сайту з правової допомоги «Имею право», а також його друковану версію, – відповідно до витоку. На цьому сайті публікують, зокрема, статті про мобілізацію в Україні, як-от «5 офіційних причин, щоб не прийти в ТЦК за повісткою».
Лист із проханням про коментар щодо російських проєктів в Україні був надісланий Євгену Бакланову, але відповіді журналісти не отримали.
Окремо у витоку фігурують прізвища українських адвокатів Світлани Новицької та Дмитра Кальонова.
У вересні 2021 року на бланку адвокатки Світлани Новицької було надіслано лист до керівництва російського державного «Правфонду». У ньому інформувалося про укладання угоди для надання правової допомоги Тетяні Кузьміч, обвинуваченій СБУ у державній зраді.
У додатку до заявки Новицької на надання субсидії від російського держфонду, вартість адвокатських послуг складала 140 тисяч доларів США, по п'ять тисяч доларів на місяць з 2020 по 2022 рік. Також адвокаткою був наданий звіт про пророблену роботу, зокрема, звернення до ОБСЄ, ООН, та до російських міністерств, пошук грошей на заставу для підозрюваної Тетяни Кузьміч. З проханням про це Новицька зверталася до російського агентства та гуманітарної місії РФ.
Хоча на документі є і підпис, і печатка адвокатки, Світлана Новицька усе заперечує: «Я від вас це перший раз чую».
Свою позицію вона висловила, перебуваючи в суді у Львові, який продовжив термін її тримання під вартою. Світлану Новицьку підозрюють у державній зраді. Слідчі спираються на аналіз її публічної риторики та негласні слідчі дії. Усі звинувачення вона відкидає.
За даними СБУ, Кузьміч була завербована російськими спецслужбами в анексованому Криму ще у 2015 році.
Після окупації Херсона навесні 2022 року Кузьміч перейшла на бік окупаційної влади і у російських ЗМІ її почали представляти як так звану заступницю голови Херсонської області з роботи з евакуйованими мешканцями Херсонської області, сред обов'язків якої «взаємодія з суб’єктами Російської Федерації».
У справі обвинуваченої Тетяни Кузьміч у витоках російського фонду згадувався також адвокат Дмитро Кальонов: «Адвокати Новицька С.В та Кальонов Д.Г» до кримінального процесу запрошені Лідією Дьяченко, керівницею представництва «Россотрудничества» та першою секретаркою посольства РФ в Україні, – йшлося у додатковій угоді між адвокаткою Новицькою та обвинуваченою Кузьміч. Там же повідомлялося, що «сторони домовилися, що оплату та витрати, повязані із участю адвокатів компенсуватимуться із фондів при Міністерстві закорордонних справ РФ».
Адвокат Дмитро Кальонов повідомив, що йому «ніхто і нічого не оплачував з цього приводу», і що він не отримував гроші від російського фонду із захисту співвітчизників: «Ні, звісно, ні! З якого дива я мав би щось отримувати від них?».
Засновниками російського держфонду підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном є МЗС РФ та «Россотрудничество», його опікунську раду очолює міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Як свідчить один із документів, розшуканих журналістами, щонайменше одне із джерел фінансування цього фонду є Міністерство закордонних справ РФ. Кількарічний запланований бюджет від цієї російської держустанови сягає пів мільярда рублів, з них на 2025 рік – 180 мільйонів рублів, це близько 2,2 мільйона доларів США.
Розслідувачі з ОССRP з'ясували, що «Правфонд» мав зв'язки з російською розвідкою. Керівництво російського фонду не коментувало знахідки журналістів.
Також журналісти звернули увагу на те, що російський державний «Правфонд» фінансує «цілодобову гарячу лінію правової допомоги» для своїх «співвітчизників», які проживають в Україні. Контактні телефони розміщені на вебсайті «Соотечественники», який публікує контент, орієнтований на українську аудиторію та активно висвітлює теми, пов'язані з мобілізацією в Україні.
На цьому сайті регулярно поширюють відео з ютуб-каналів кількох українських правників, серед яких Ростислав Кравець. Сам адвокат Кравець каже, що не в курсі про це: «Вперше взагалі від вас чую про такий сайт. Мені важко сказати, яким чином і хто поширює мої відео і де вони поширюються. Я їм напишу листа – звернусь щодо заборони використання моїх відео у себе на сайті».
Курує проєкт «Центру правової допомоги «Соотечественники» громадянин Росії Максим Зеленський, координатор федеральних проєктів, серед яких «Безсмертний полк». У одному зі звітів для російського Міністерства закордонних справ акцентується, що мета таких сайтів – це «денацифікація України».
Торік на цей сайт у російського фонду просили виділити майже два мільйони російських рублів, пів мільйона на редактора, ще стільки ж на оператора онлайн-консультацій.
Редактором сайту у документах зазначений Дмитро Міцкіс, який родом з України.
У витоку журналісти розшукали лист губернатора Ленінградської області РФ, який просив у президента Росії Володимира Путіна надати Міцкісу російське громадянство, як куратору «Комітету порятунку України», створеного колишнім прем’єр-міністром Миколою Азаровим.
Дмитро Міцкіс заперечив співпрацю з російським фондом: «Я не співпрацюю з «Фондом підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном». У 2017 чи 2018 році (здається) я розробляв сайт під назвою «Соотечественники» – дизайн і технічну частину. Як і у випадку з іншими проєктами, я передав ресурс замовникам, після чого не стежив за тим, хто і як його далі оновлював».
«Схеми» звернули увагу, що в Україні вже понад рік не діють санкції проти російського Фонду підтримки і захисту прав співвітчизників за кордоном, який фінансує проєкти, орієнтовані на українську аудиторію.
Обмеження, запроваджені у 2021 році терміном на три роки, не були продовжені торік.
Урядові структури переадресували журналістські запити між МЗС, МВС і міжвідомчою робочою групою, щодо роботи якої відмовилися коментувати, пославшись на службову інформацію.
Тим часом Європейський Союз зберігає санкції проти Фонду і його керівництва за участь у «підривній антиукраїнській діяльності», йдеться в розслідуванні.
Форум