В Окружному адміністративному суді Києва відреагували на розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») «Суддівська рулетка: збій системи», де журналісти показали, якими способами в Окружному адміністративному суді Києва обходять систему автоматичного розподілу справ між суддями.
У коментарі прес-служби Окружного адмінсуду йдеться про те, що наведені журналістами факти є «непідтвердженими» – водночас без зауважень по суті – також, що начебто не доведено, що існували скарги відносно несправедливого авторозподілу справ між суддями.
У свою чергу, редакція «Схем» звертає увагу на те, що показані способи обійти електронну систему, підтверджуються наступними фактами.
Так, зокрема, журналісти виявили, що 17 квітня 2019 року низка судових позовів могла потрапити на розгляд лише до одного судді Окружного адмінсуду – Ігоря Погрібніченка. Згідно зі звітом про автоматизований розподіл, 38 суддів через різні причини були виключені з числа тих, хто в той день міг розглядати справи. Голова суду Павло Вовк разом із 28 іншими суддями не могли – через «хворобу». Інші судді, як виявилось, були у відпустці або на навчанні. Навпроти кількох прізвищ суддів у звіті зазначена причина виключення, як «інше».
Водночас, «Схеми» виявили, що частина цих суддів, які мали б бути відсутніми того дня в суді, насправді ухвалювали рішення. Наприклад, за 17 квітня у судовому реєстрі є ухвали судді Ігоря Смолія, хоча він мав перебувати того дня на оцінюванні у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. У судді Олексія Огурцова, який, у тому числі, був виключений з авторозподілу, також є судова ухвала за той день. Сам суддя пояснив, що 17 квітня драфт ухвали готувала його помічниця, а він пізніше в документі цю дату забув виправити.
Ще один спосіб обійти авторозподіл – помилкова спеціалізація, й ілюстрацією цьому – справа Романа Насірова, йдеться у розслідуванні. Що також підтверджується даними експертизи, повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Відповідно до звіту авторозподілу від 7 червня 2017-го року, 12 суддів були виключені зі списку тих, хто міг розглядати позов Насірова. Кількість суддів скоротилася до 5-ти – саме через помилковий вибір спеціалізації, зазначають журналісти. Працівник апарату суду обрав спеціалізацію «звільнення з публічної служби», хоча йшлося про повноваження: чи міг Насіров, як голова Державної фіскальної служби надавати податкові розстрочки компаніям на мільярди гривень, чи ні.
Пізніше помилковість визначення спеціалізації підтвердила експертиза.
«Певну експертизу було призначено в Інституті експертиз СБУ. Було встановлено, що позовні вимоги, які висувалися Насіровим у своєму позові, не відносяться до категорії «Звільнення з публічної служби», а відносяться до категорії «Адміністрування податків і зборів та інших платежів», – пояснив прокурор САП Роман Симків. – Ми вважаємо, що головуючий повинен був переконатися в тому, що порушено порядок визначення категорій справ, він повинен був визначити правильну категорію справи та передати на новий розподіл, але цього всього не було зроблено».
Інший спосіб обійти авторозподіл, як виявили «Схеми» – це маніпуляції зі спеціалізаціями або обмеження кількості суддів за категоріями.
У 2018 та 2019 роках була відсутня спеціалізація суддів в окружному адмінсуді Києва – коли за кожним суддею закріплювали певний тип справ, які він міг слухати, про що офіційно повідомили в апараті Окружного адмінсуду. Водночас, «Схеми» помітили, що спеціалізації продовжували зазначатися навпроти прізвищ суддів у звітах автоматизованого розподілу судових справ і у 2018 році.
Зокрема, це можна побачити по справі, коли Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».
Серед скарг щодо ймовірного втручання в авторозподіл, які є в розпорядженні програми «Схеми», у тому числі, скарга від керівництва «заводу «Маяк», де звертають увагу на те, що розподіл справи відбувся між одним суддею, а такожзвернення від народного депутата Новака, який просить провести перевірку організації діяльності суду, зокрема, щодо «незаконного втручання в автоматизовану систему документообігу суду шляхом внесення до неї недостовірної інформації про категорії адмінсправ».
Загалом, за словами заступника голови Державної судової адміністрації Сергія Чорнуцького, скарги щодо ймовірного втручання в авторозподіл в українських судах надходять до ДСА, як до органу контролю, щомісяця.
«Точної статистики не знаю – скажімо, в місяць може надходити до 10 таких запитів. Жаліються, знову ж таки, на те, що неправильно обраний суддя, – розповів Чорнуцький. – Вважають, що або когось незаконно виключили із відповідного авторозподілу, або що у авторозподілі брали участь один чи обмежена кількість суддів».
«Схеми» кілька тижнів спостерігали за роботою Окружного адмінсуду Києва та з’ясували, як там вдалося обійти автоматичну систему в резонансних справах Романа Насірова, Ігоря Коломойського і Національного банку та щодо конкурсу на голову митниці. Серед інших способів визначити суддю в обхід авторозподілу – масове захворювання, відпустки або навчання, обмеження кількості суддів в одній спеціалізації, помилкове визначення категорій справ.
