Адміністрація Президента четвертий рік поспіль відмовляє журналістам програми «Схеми» у наданні копії журналу відвідувачів АП та даних про те, хто з представників бізнесу приходив на зустріч до Петра Порошенка. Співавтори закону «Про доступ до публічної інформації» називають засекречення цих даних – незаконним. Про це йдеться в матеріалі «Таємниця адміністрації президента» в програмі «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший).
13 грудня 2018 року Адміністрація Президента у відповідь на запит журналістів зазначила: «відомості про відвідувачів Адміністрації Президента України містять персональні дані, які віднесені до інформації з обмеженим доступом».
Такі запити журналісти програми «Схеми» відправляють ще з 2015 року, відтоді щоразу приходять відмови, змінюються лише певні формулювання підстав – спершу в АП зазначали, що «підрахунок таких даних Адміністрацією Президента не здійснюється», згодом посилались на внутрішню інструкцію, якою ця інформація «віднесена до конфіденційної».
Така відмова є незаконною, вважає Оксана Нестеренко, юрист, співавтор закону «Про доступ до публічної інформації».
«Відмова є незаконною, оскільки відповідно до міжнародних стандартів та українського законодавства прізвища, ім’я, по батькові – є персональними даними загального характеру і не є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом, хоча і є персональними даними».
«Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений», – пояснює Нестеренко.
Отримуючи відмови у доступі до журналу відвідувачів, «Схеми» паралельно фізично спостерігали за тим, хто відвідує Адміністрацію президента. Журналісти помітили, що в той час як міністри, депутати, посли приходять на Банкову відкрито через центральну прохідну, певна категорія осіб потрапляє в АП таємно, заїжджаючи на територію Адміністрації через бокові ворота – це, здебільшого, бізнесмени та олігархи.
Так, у лютому 2016-го «Схеми» зняли, як Адміністрацію відвідував олігарх Ігор Коломойський. Тоді, щоб непомітно завезти його на територію АП, вдалися до додаткових заходів конспірації – з власного кортежу олігарха пересаджували в службову автівку. Навесні 2016 року «Схеми» зафіксували, як через бокові ворота Адміністрації президента виїжджав кортеж олігарха Ріната Ахметова. У грудні 2017 року «Схеми» стали свідками відвідин Адміністрації Президента новим українським олігархом Павлом Фуксом. А вже у травні 2018 року вдалося зафіксувати таємні візити бізнесменів братів Суркісів до АП.
«Схеми» особисто питали у президента, чому його адміністрація приховує дані про відвідувачів.
«Я перевірю, що ви маєте на увазі, але Адміністрація президента працює абсолютно прозоро. Мені невідомі факти, коли будь-який гість ..не повідомляється про це або ми відмовляємося від коментарів. Це – відповідальність Адміністрації Президента, і я ще раз це перевірю», – заявив Петро Порошенко у січні 2016 року.
«Фактично влада своїм бажання закриватися демонструє, що так, у нас рішення приймаються не в суспільних інтересах, а в інтересах фінансово-промислових груп. І так, незважаючи на те, що ви нас обрали, незважаючи на те, що ви нам платите зарплати з власних податків – так, ми діємо не в ваших інтересах. Іншого пояснення закриттю цієї інформації в принципі немає», – розповів Ярослав Юрчишин, виконавчий директор українського офісу Transparency International, організації, яка послідовно та системно займається питаннями прозорості влади та боротьби з корупцією і оперує в 114 країнах світу.
Рафаель Кергьоно з європейського офісу Transparency International розповів, наскільки ретельно обліковуються контакти президента Єврокомісії – вищого колегіального органу виконавчої влади ЄС:
«Існує законний обов’язок публікувати дані про зустрічі. Кожна людина, яка хоче вплинути на рішення, і прагне зустрітись з Президентом, якщо така зустріч погоджена, має зареєструватись. Це так званий Реєстр прозорості – де вони вказують хто вони, ким працевлаштовані та чиї інтереси представляють, – пояснює Рафаель Кергьоно. – Дані про ці зустрічі публічно доступні. Президент також повинен публікувати ці дані – і може зустрічатись тільки з тими, хто є в цьому реєстрі. Звісно, завжди є змога приховати ці контакти, але на такому рівні – це незаконно. Спроба приховати ці дані по суті означає бажання приховати, хто саме впливає на процес ухвалення рішень», – сказав Кергьоно.
«В Україні ж неоднозначні з точки зору репутації візитери потрапляють у найвищі владні кабінети таємно, через чорний вхід. Не афішується не лише мета цих візитів – від суспільства приховується сам факт того, що вони відбуваються. У той же час журналістам із року в рік відмовляють у наданні вичерпної інформації про те, з ким і навіщо проводить зустрічі президент України Петро Порошенко», – йдеться в сюжеті «Схем».
