Європейський суд з прав людини у вівторок, 18 вересня, ухвалив рішення застосувати «Правило 39» свого Регламенту – про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи щодо справи журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької та вказав уряду України, що він має «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року».
Про це йдеться в офіційному листі з Європейського суду з прав людини, отриманому зі Страсбурга редакцією Радіо Свобода ввечері 18 вересня.
Заборона на доступ до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року. Цей час дається захисту Наталки Седлецької для підготовки та направлення повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме «в пріоритетному порядку», йдеться у документі.
«18 вересня 2018 року суд […] в інтересах сторін та інтересах належного провадження у справі ухвалив рішення вказати уряду України відповідно до статті 39 Регламенту на те, що він повинен забезпечити, щоб органи державної влади утрималися від доступу до будь-якої інформації, що стосується заявника, зазначеної в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018», – сказано у рішенні ЄСПЛ.
Згідно з правилом 39 Регламенту ЄСПЛ, суд має право застосувати тимчасові забезпечувальні заходи щодо держав, які підписали Європейську конвенцію з прав людини. Такі тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, коли суд, розглянувши всю необхідну інформацію, дійшов висновку, що заявник буде мати серйозний ризик незворотної шкоди у разі, якщо захід не буде застосовано.
«Фактично правило 39 – це наказ для уряду певної країни негайно вжити заходів, котрі унеможливили б настання непоправних наслідків від порушення прав людини», – пояснює адвокат журналістки Сергій Заєць.
10 вересня захист Наталки Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати Правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми «Схеми» від можливого розкриття.
У зверненні Наталка Седлецька просила зупинити збір Генеральною прокуратурою України інформації про дзвінки, СМС, місце перебування її мобільного телефону за 1,5 року, та змусити українську владу переглянути рішення суду, який видав санкцію слідчому на доступ до цієї чутливої інформації.
«Тепер генпрокурор [Юрій] Луценко має виконати рішення ЄСПЛ та не просто дати вказівку слідчому припинити збір інформації з телефонів журналістів, але й у разі, якщо така інформація була уже отримана - заборонити її аналізувати, а можливо, і знищити її. Така процедура є», – пояснює адвокат журналістки Сергій Заєць.
Він додає, що невиконання Генеральною прокуратурою вимог ЄСПЛ буде складно приховати. «Це досить серйозні політичні наслідки, за які багато кому доведеться відповідати особисто. Всім доведеться відповідати на дуже неприємні запитання – як так сталося, що Україна не виконала цю вимогу, якщо свобода слова є основоположною цінністю, на якій будується демократичне суспільство», – розповів адвокат.
«Рішення ЄСПЛ – дуже однозначне. Воно передбачає, що ніякої інформації – ні щодо пересування, ні щодо смс, ні щодо дзвінків журналістки у якийсь конкретний період не повинно бути надано слідству. Це конкретне рішення, воно є обов'язковим до виконання Україною та ГПУ зокрема. Європейський суд застосовує термінові засоби у крайніх випадках, коли мова йде про, наприклад, екстрадицію особи, якій загрожує смертна кара в її країні, або коли мова йде про вжиття якихось обов’язкових медичних засобів для того, щоб людини врятувати. І тому застосування правила 39 у справі Наталки Седлецької є дуже важливим для захисту прав журналістів, які працюють з джерелами інформації», – коментує рішення Людмила Панкратова, адвокат Інституту розвитку регіональної преси, яка входить до групи захисту Наталки Седлецької.
Над зверненням до ЄСПЛ для застосування правила 39 Регламенту суду працювала група експертів: Сергій Заєць, адвокат з ГО Регіональний центр прав людини, адвокатка Віра Крат, яка представляє інтереси журналістів програми «Схеми» в судах, Анатолій Попов, адвокат Наталки Седлецької, а також Людмила Панкратова, адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси.
Раніше 18 вересня Апеляційний суд міста Києва фактично зменшив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.
Суд в Україні дозволив отримати від оператора дати, час та місце перебування телефону Наталки Седлецької протягом 17 місяців у рамках дії певних базових станцій поблизу Національного антикорупційного бюро України.
Цьому передувало рішення суду першої інстанції, який дозволив Генпрокуратурі отримати доступ до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.
Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку.
Слідом із заявами про наступ на свободу слова і засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.
