Єврокомісія готує пропозицію державам-членам ЄС щодо того, як у подальшому розпорядитися активами російського Центробанку, які заморожені в країнах Групи Семи. Їхня сума понад 280 мільярдів доларів. Із проєктом документа, де викладені подальші можливі кроки, ознайомилося Радіо Свобода.
Задля подальшої визначеності та передбачуваності щодо коштів, які може отримати Україна, пропонують розглянути кілька варіантів.
Перший – заморозити активи Центробанку на безстроковий період. Зараз цей крок є частиною санкцій проти Росії, запроваджених за її повномасштабне вторгнення до України. Їх подовжують кожні півроку шляхом консенсусу між усіма державами-членами Євросоюзу.
В разі безстрокового замороження російських коштів, вказано в документі, Рада ЄС, утім, може переглядати рішення через «регулярні проміжки часу» (наприклад, через 12 місяців) на основі «чітких попередньо визначених критеріїв». До них належить завершення війни, відшкодування Росією збитків тощо.
«Цей відкритий підхід забезпечить партнерам G7 найвищий ступінь передбачуваності. Припинення знерухомлення активів Центробанку РФ вимагатиме нового акту Ради (ЄС – ред.) на основі звіту верховного представника ЄС із закордонних справ/Єврокомісії, що оцінить виконання критеріїв для скасування», – йдеться в документі.
Інша, друга, опція – це подальше замороження активів «на послідовні періоди». Принцип – такий самий, як нинішній – зараз санкції проти РФ подовжують кожні шість місяців. Різниця в тривалості періодів: у пропозиції серед варіантів вказані 18, 24 і 36 місяців.
«Це відповідає поточній системі «пролонгації», але з більш тривалими продовженнями для надання більшої передбачуваності довгостроковим позикам Україні. Кожне продовження потребує нового акту Ради ЄС», – вказано у документі.
У пропозиціях також зазначено, що «можна захистити різні часові рамки для активів ЦБ РФ та інші санкції».
«Перші (активи Центробанку – ред.) є основними фінансовими активами держави-агресора, яка не демонструє жодних ознак припинення своєї незаконної війни, і яка, згідно з міжнародним правом, зобов’язана виплачувати репарації», – вказано в документі.
Розроблену закодавчу пропозицію Єврокомісія представить наприкінці серпня. Посли країн-членів ЄС обговорять її на початку вересня. Залишається відкритим питання, чи підтримає план Угорщина, що не блокувала подовження антиросійських санкцій, але виступала проти зміни шестимісячного підходу.
У червні лідери G7 погодилися використати доходи від російських активів на суму близько 300 мільярдів доларів, заморожених після вторгнення Москви в Україну у 2022 році, для підтримки кредиту на суму 50 мільярдів доларів, щоб допомогти Україні та надати їй впевненість у зовнішньому фінансуванні після цього року.
План не передбачає конфіскації активів, щоб уникнути прецеденту, який, на думку Європейського Союзу, може дестабілізувати світову фінансову систему. Але деталі кредиту виявилися складнішими для досягнення, ніж передбачалося спочатку.
За словами представника Мінфіну, США хочуть отримати гарантії того, що активи залишаться замороженими на тривалий період – принаймні до укладення мирного договору, який покладе край війні, збереже суверенітет України і передбачатиме відшкодування Росією збитків, завданих Україні війною.
Форум