Україна в позові до Європейського суду з прав людини намагалася «охопити всі випадки» політичних убивств, «щодо яких є тверді докази участі РФ». Про це 23 лютого в коментарі у фейсбуці заявив заступник міністра юстиції України, уповноважений з питань Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.
«19 лютого 2021 року уряд України подав нову між-державну заяву проти Російської Федерації відповідно до статті 33 (міждержавні заяви) Європейської конвенції з прав людини. Це дев’ята заява, подана Україною проти Російської Федерації. Вона була зареєстрована під номером 10691/21. Заява стосується тверджень уряду України щодо адміністративної практики Російської Федерації, що наразі продовжується, стосовно цілеспрямованих операцій по вбивству опонентів Російської Федерації в Росії та на території інших країн, включаючи членів Ради Європи, поза ситуацією збройного конфлікту», – цитує урядовий уповноважений заяву пресслужби ЄСПЛ.
Міністр юстиції України Денис Малюська схвалив роботу юридичної команди, яка супроводжує український позов проти Росії.
«Сценарій, коли великий сусід (особливо, який накрутив себе що у нього якась там місія/історичне значення) зайнятий булінгом менших за розміром сусідів, – досить типовий. Мало яка з країн радіє своєму великому сусіду. Але ж нам «повезло» особливо. Бо такого нахабного, пихатого та агресивного сусіда ще треба пошукати. І тому іноді треба давати здачі, у тому числі юридичними засобами», – наголосив Денис Малюська.
27 червня 2017 року у Києві внаслідок підриву автомобіля загинув полковник ГУР Міноборони Максим Шаповал. 31 березня того ж року внаслідок схожого теракту загинув полковник контррозвідки СБУ Олександр Хараберюш. У позові йдеться і про інші політичні вбивства та замахи на них, такі, як отруєння російського опозиціонера Олексія Навального та інші випадки.
