Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев 30 січня заявив, що Росія не хоче війни і ніяк не загрожує Україні, а всі твердження влади США й інших країн Заходу про протилежне є, за його словами, «повним безглуздям».
«Говорять про те, що Росія загрожує Україні. Повне безглуздя! Немає жодної загрози», – цитують Патрушева російські ЗМІ.
За його словами, «самі українці вже, зокрема офіційні особи, заявляють» про відсутність загрози.
«Ні, американські офіційні особи стверджують, що загроза є, і вони готові битися, надаючи зброю, до останнього українця… Не хочемо ми війни. І вона нам зовсім не потрібна. І ті, хто її нав’язують, особливо із Заходу, вони переслідують свої корисливі вигадки», – заявив Патрушев.
Тим часом, 29 січня посол Росії у Великій Британії Андрій Келін в інтерв’ю газета The Sunday Times заявив, що Росія не хоче війни проти України.
Напруженість необхідно усувати дипломатичними способами, повторив Келін риторику Кремля, що посилилася в останні дні.
«...Ми абсолютно переконані, що це питання може і має бути вирішене дипломатичним шляхом, через переговори», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи хоче Росія війни.
Кремль відкидає звинувачення з боку України і Заходу в збройній підтримці бойовиків на Донбасі в збройному конфлікті, що триває від 2014 року після російської окупації Криму, і заявляє, що там можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
28 січня міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що президент Росії Володимир Путін тепер має всі можливості для нового вторгнення в Україну, біля кордонів якої Москва зібрала понад сто тисяч військових.
«Хоча ми не віримо в те, що президент Путін ухвалив остаточне рішення застосувати ці сили проти України, тепер він явно має такі можливості», – сказав Остін журналістам у Пентагоні 28 січня.
За його словами, серед варіантів, до яких може вдатися російська влада – «захоплення міст і значних територій», а також «провокаційні політичні акти, такі як визнання сепаратистських територій».
Нещодавно державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що в письмовій відповіді США на адресу Росії викладений «серйозний дипломатичний шлях», якщо Москва погодиться його прийняти, і міститься принципова й прагматична оцінка занепокоєнь, які висловила російська сторона.
НАТО, зі свого боку, у відповідь на вимоги Москви закликало її «до негайної деескалації», повідомив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ. За його словами, у НАТО відмовилися зобов’язатись не надавати членства Україні, як хоче Росія.
Путін 28 січня заявив, що США і НАТО в своїх письмових відповідях «проігнорували» головні занепокоєння Росії. У заяві Кремля сказано, що російська сторона «уважно» вивчить письмові відповіді, «після чого ухвалить рішення про подальші дії».
З осені минулого року у ЗМІ почали з’являтися повідомлення з посиланням на дані розвідки про концентрацію російських військ на кордоні з Україною. США й інші країни Заходу припустили, що Москва готує військове вторгнення і почали надавати військову допомогу Україні. Захід погрожує Росії потужними санкціями в разі нового наступу.
Кремль ці заяви відкинув і зажадав від США і НАТО «гарантій безпеки», зокрема, не розширювати Альянс на схід. Представники Заходу заявляли, що на поступки в принципових питаннях не підуть.
