Верховна Рада на засіданні 14 липня відправила на повторне перше читання законопроєкт №3313, який розширює можливості для відставки голови Національного антикорупційного бюро.
Це рішення підтримали 284 народних депутатів, проти – четверо.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія розповів журналістам, що один з ініціаторів законопроєкту сам запропонував відкликати документ.
«Люди підійшли і сказали. Спочатку вони хотіли взагалі зняти це питання з порядку денного, але, враховуючи, що спікер вже оголосив, процедура почалася, неможливо це було. І вирішено було таким чином відправити на повторне перше читання. Це нормальний шлях для того, щоб фактично розійтися», – сказав він.
Арахамія додав, що сам не став би голосувати за цей законопроєкт, якщо тільки його фракція не ухвалить іншу спільну позицію. Він висловив думку, що в разі ухвалення документ небезпечний своєю потенційною ретроспективною дією.
Читайте також: Віцеспікер парламенту розповів про перспективи відставки керівника НАБУ Ситника
«Не можна застосовувати ретроспективні норми в законодавстві. Тобто якби сьогодні, наприклад, ми з вами стоїмо на вулиці і я вам даю інтерв’ю, це законно. Уявіть собі, що за два чи чотири роки прийшла якась нова влада і ухвалила новий законопроєкт, в якому каже, що на вулиці давати інтерв’ю протизаконно. І мене потім починають переслідувати за цією нормою, яка тоді не була дійсна. Саме так виглядає зараз голосування за цей законопроєкт, який можна застосувати до пана Ситника ретроспективно. Мені здається, що взагалі такі прецеденти небезпечно робити в країні, ретроспективна дія законів – це дуже погана річ», – зауважив голова фракції.
Законопроєкт № 3133 ініціював народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. 28 квітня його підтримав комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Законопроєкт передбачає ще одну підставу для звільнення директора НАБУ – набрання чинності судовим рішенням про «про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією». Наразі підставою звільнити очільника НАБУ може стати тільки обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні.
Читайте також: У Раді Європи нагадали про необхідність зберегти незалежність НАБУ
6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017–2019 років і наклав на нього адміністративне стягнення, зобов’язавши сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.
Ситник також заявляв, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через це рішення. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити тиск на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помстися йому за «справу з рюкзаками». У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра і заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.
