Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів на прес-конференції про позицію нинішньої влади щодо проведення місцевих виборів на нині окупованій частині Донбасу, так звані «особливий статус» для цієї території і «амністію» бойовиків, що їх передбачають мінські домовленості, а також заявив про необхідність подальших компромісів із боку Києва.
Виступаючи в кулуарах 16-ї зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Пристайко, зокрема, заявив: «Ми ніколи не погоджувалися на місцеві вибори на умовах бойовиків. На це не погоджувався попередній уряд, це не записано в мінських домовленостях. Як домовлено, місцеві вибори проводяться на основі законодавства України. Було запропоновано мати окремий закон, який описує спеціальні риси цих конкретних одних виборів. Але й там написано: на основі законодавства України. Ніколи ніхто, ні попередній, ні теперішній уряд, не погоджувався проводити вибори на умовах бойовиків».
Стосовно «повної амністії», якої прагнуть Росія і бойовики, Пристайко нагадав: «У 2015 році був проголосований закон «про амністію», який не передбачав ніяких повних «амністій». Так само ніяких повних «амністій» не передбачає ніяка робота теперішньої дипломатії».
Також міністр прокоментував питання про можливі зміни до Конституції України, які, на думку Росії і бойовиків, мали б піти їм на користь.
«Ми знову нагадуємо – так, як написано в мінських домовленостях, – там написано, що буде проведена реформа українського законодавства, конституційна реформа, в основі якої лежить децентралізація… Ми не вносимо ніяких змін в Конституцію. Ми продовжуємо наш шлях конституційної реформи, яку ми самі для України робимо, і основою цих змін є децентралізація – яка вже багато років в Україні йде доволі успішно», – заявив Пристайко.
«Що ми маємо на увазі? Ми пропонуємо тій стороні, яка зараз за лінією дотику, яка не є контрольована українським урядом, зрозуміти: шанс їхнього розвитку – це децентралізація. Вони можуть об’єднувати громади, вони можуть очікувати певних можливостей, зокрема фінансових, – так, як і всі області і райони, які є в Україні. Це і є максимальна пропозиція, яку ми робимо: зміни, реформа конституційна, в основі якої лежить децентралізація. Ми не вносимо в Конституцію ніяких ні «особливих», ні не особливих статусів», – сказав він.
Крім того, Пристайко прокоментував близьке завершення чинності нинішнього закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який неформально й називають «законом про особливий статус» і який наразі діє до 31 грудня. При цьому міністр заявив про необхідність компромісів із обох сторін, у тому числі й із боку Києва.
«Сам цей закон, сама ідея «особливого статусу», яка прописана в чинному законі, – це був компроміс, який дозволив нам зупинити війну… Тепер ми маємо рухатися далі. Цей закон був дійсно розрахований до 31 грудня цього року, і я вважаю, що перед нашими депутатами стоїть надзвичайно складне завдання: яким чином змінити цей закон, написати новий закон, погодити цей закон – це дуже складна робота, яку уряд починає з нашим депутатським корпусом… Дуже багато деталей, як далеко ми зможемо просунутися в цьому законі, які необхідні компроміси з обох боків зробити, щоб на нашу землю прийшов мир нарешті. Це буде складна робота, і я просто не можу вам сказати, в якій формі воно буде», – сказав Вадим Пристайко.
Місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, за українським законодавством і під спостереженням ОБСЄ, передбачені мінськими домовленостями про врегулювання на нині окупованій частині Донбасу. Москва домагається, щоб такі вибори були проведені без виведення звідти російських військ і озброєнь і без роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, за умов безконтрольності українсько-російського кордону на окупованій ділянці. Позиція Києва полягає в необхідності спершу вирішити всі питання безпеки, перш ніж можна буде переходити до політичних моментів «Мінська».
Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» п Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що такий особливий порядок на окремих територіях буде введений на трирічний термін «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України». Дію цього закону відтак двічі подовжували ще на рік, наразі до 31 грудня. Фактично він так і не почав діяти через невиконання своїх зобов’язань Росією і підконтрольними їй сепаратистами.
Одночасно Верховна Рада тоді ж ухвалила й закон «Про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України», неформально названий «законом про амністію». Його розкритикували правозахисники як надто м’який, зокрема такий, що може позбавити жертв катувань права на справедливість. Урешті цей закон так і не був переданий на підпис президентові і відтак не набув чинності.
