З початку року портфельні інвестиції нерезидентів в Україну скоротилися на 6,2 мільярда гривень, з них 4,8 мільярда гривень – за рахунок продажу облігацій внутрішньої державної позики на вторинному ринку. Про це заявив на брифінгу 20 січня заступник голови правління Національного банку України Сергій Ніколайчук.
Таким чином він відповів на питання про скорочення прямих та портфельних інвестицій через загострення військової агресії на сході України.
За словами Ніколайчука, прямі іноземні інвестиції є найбільш стійкою складовою платіжного балансу.
«Навіть у дуже несприятливі часи в основному спостерігається призупинка припливу цих інвестицій в країну. Так само зараз, за нашими оперативними даними, ми не бачимо якихось великих потоків по цій компоненті», – сказав він.
Читайте також: Зеленський очікує деескалації на кордоні і миру на Донбасі за результатами переговорів із Москвою
Ніколайчук зазначив, що Національний банк враховував вплив інформаційного фону на інвестиційні процеси в Україні в своїх прогнозах, але прямі інвестиції, за його словами – «явно не той чинник, який посилює тиск на валютному ринку наразі».
Натомість портфельні інвестиції заступник голови НБУ назвав однією з найбільш волатильних статей платіжного балансу.
«Якщо говорити, наприклад, про ті портфельні інвестиції, які мають найбільше значення для нашого ринку – вкладення нерезидентів у ОВДП, то вони значною мірою сприяли посиленню цієї напруги на ринку. Наприклад, за перші 18 днів січня нерезиденти скоротили свій портфель гривневих ОВДП на 6,2 мільярда гривень. В основному це скорочення відбувалося через продаж ОВДП на вторинному ринку на 4,8 мільярда, також частина, 1,7 мільярда була погашена в рамках планової амортизації цих паперів Мінфіном», – уточнив Ніколайчук.
Читайте також: Нацбанк бачить «перші ознаки стабілізації курсу гривні», але ключовою умовою вважає деескалацію
З осені минулого року у ЗМІ почали з’являтися повідомлення з посиланням на дані розвідки про концентрацію російських військ на кордоні з Україною. США й інші країни Заходу припустили, що Москва готує військове вторгнення. Кремль ці заяви відкинув і зажадав від США і НАТО гарантій безпеки, зокрема, не розширювати Альянс на схід. Москва вимагає від Вашингтона письмової відповіді на них.
У НАТО заявили, що Альянс готовий до переговорів з Росією, але не піде на компроміс щодо своїх основних принципів – поваги до територіальної цілісності країн та їхнього права самостійно обирати у які союзи вступати.
