Президент Литви Ґітанас Науседа в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода наголосив, що російський газотранспортний проєкт «Північний потік-2», що має транспортувати до країн Європи газ із північних російських родовищ в обхід України дном Балтійського моря, робить Європейський союз іще більш залежним від російського газу.
За його словами, це особливо очевидно, якщо взяти до уваги ситуацію, яка склалась, і поведінку Росії.
«І від самого початку Литва була проти цього проєкту, як і інші країни – балтійські, Польща, – тому що ми не вважаємо, що цей проєкт комерційний – ми вважаємо його геополітичним. І я думаю, він створює певні ризики для ЄС: він буде більш залежним від поставок російського газу, і, звичайно, це додаткова загроза», – наголосив Науседа.
Тема російського проєкту, за повідомленнями, буде розглядатися на полях установчого саміту «Кримської платформи», в якому візьме участь і президент Литви, а Німеччину буде представляти міністр економіки і енергетики Петер Альтмаєр.
Як повідомила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен, 2019 року Альтмаєр брав активну участь у переговорах щодо контракту про транзит газу між «Нафтогазом» і «Газпромом», і тема енергетичної безпеки в контексті «Північного потоку-2» буде на його порядку денному під час перебування в Києві.
Німеччина, яка є прихильником російського проєкту, і ще низка європейських країн, як і Росія, говорять про нього як про суто комерційний. Україна, а також низка інших європейських країн, а також США називають його натомість суто геополітичним і таким, що не має комерційного обґрунтування.
Критики газогону, зокрема, звертають увагу, що він має на меті пустити російський газ до Європи в обхід України і потенційно позбавити її значних сум плати за транзит, а також зробити її вразливою перед можливим російським воєнним нападом, запобіжником від якого нині ще є, зокрема, важливий транзитний маршрут російського газу до Європи українською територією.
