Українські правоохоронці на Донбасі почали кримінальне провадження у зв’язку з планованими «виборами» на окупованих територіях Донецької області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України, повідомили у прокуратурі області.
Як мовиться в повідомленні, провадження відкрило Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях під процесуальним керівництвом прокуратури Донецької області.
Як заявила прес-служба прокуратури Донеччини, представники влади Росії проводять заходи для організації та проведення 11 листопада на окупованій території Донецької області так званих «виборів» голови угруповання «ДНР», а також «депутатів парламенту» цього угруповання. Це є «продовженням злочинних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України», наголошують у прокуратурі. Такими діями представники влади Росії порушують принципи та норми міжнародного права, «намагаючись посилити свій контроль над окупованими територіями через легалізацію представників окупаційної адміністрації та одночасно створити ілюзію «свободи вибору та демократії», мовиться в повідомленні.
Прес-служба прокуратури Донеччини нагадує, що згадана стаття Кримінального кодексу передбачає: «особам, які вчиняють злочинні дії щодо реалізації вказаних незаконних заходів, загрожує позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої».
На цей час правоохоронці не повідомляли про таке ж провадження у зв’язку з аналогічними «виборами» на окупованій частині Луганської області, що теж заплановані на 11 листопада.
Підтримувані і спрямовувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.
І Україна, і низка держав Заходу, і міждержавні об’єднання, зокрема, Євросоюз чи ОБСЄ, вже засудили плани проведення цих «виборів», наголосили на тому, що вони порушують мінські домовленості і перешкоджають виконанню цих угод, і попередили, що ці заходи є нелегітимними і не матимуть ніяких юридичних наслідків, а їхні «результати» не будуть визнані. Вони також закликали населення окупованих територій не брати участі у виборах, а від Росії, яка фактично керує цими територіями, вимагають скасувати цей захід.
Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань.
Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом». Зокрема, саме до виконання цих зобов’язань прив’язана можливість полегшення чи скасування санкцій, що їх наклали через агресію Росії на Донбасі Європейський союз, США, країни «Групи семи» і ще низка держав, включно з Україною (санкції, накладені через окупацію Криму, так само прив’язані до повернення Росією півострова під фактичну юрисдикцію України).
