Абсолютна більшість українців (90%) підтримують ініціативу позбавлення мандатів депутатів із проросійських партій, а 86% підтримують повну заборону їхньої діяльності в Україні, свідчать результати опитування «Україна в умовах війни» соціологічної групи «Рейтинг».
Крім того, 81% опитаних підтримують ідею збільшення податків для українського бізнесу, який продовжує працювати в Росії, 76% – підтримують ініціативу перейменування вулиць та інших об’єктів, назви яких пов’язані з Росією.
«Зростає підтримка ідеї розриву зв’язків УПЦ Московського патріархату з Російською православною церквою. Сьогодні за цю ініціативу – 74% (на початку березня – 63%). Не підтримують – лише 7%», – кажуть автори дослідження.
При цьому половина опитаних (51%) вважають, що держава повинна заборонити діяльність УПЦ (МП) на території України (заборону підтримують дві третини опитаних жителів заходу і лише 29% – сходу). Водночас, 21% підтримують позбавлення пільг і скасування договорів оренди церковних приміщень. Попри це, 20% виступають за невтручання держави у справи церкви – найбільше таких на сході (35%) і півдні (25%).
5 квітня спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що у Верховної Ради є достатньо механізмів, щоб заборонити проросійські партії в Україні.
«Не може бути в Україні партій, які напряму підтримують Російську Федерацію... Ми зробимо все, щоб в Україні таких партій більше не було», – наголосив він.
За словами Стефанчука, відповідний законопроєкт депутати вже ухвалили у першому читанні під час закритого пленарного засідання 1 квітня, і наразі триває робота над підготовкою документу до другого читання.
20 березня РНБО призупинила діяльність низки партій, зокрема ОПЗЖ і «Партії Шарія».
28 березня співголова ОПЗЖ Вадим Рабінович заявив, що партія призупинила свою діяльність. Однак інший співголова «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко пізніше це заперечив.
Опитування провели 6 квітня, серед населення України віком від 18 років і старших в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше ніж 2,8%.
