Українські військові на лінії контакту на Донбасі підтвердили особу полоненого російськими гібридними силами бійця, відеозапис «признання» якого оприлюднили напередодні бойовики угруповання «ДНР».
Як повідомили у фейсбуці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади 16 лютого, на відео дійсно військовослужбовець цієї бригади. «Головне для нас, для його рідних та близьких – бачити, що він живий», – заявили військові, коментуючи відеозапис.
«На відео, записаному і змонтованому з метою пропаганди, пригнічений стан Ігоря, фрази, не властиві йому за будь-яких звичайних обставин, друзі та побратими Ігоря пояснюють моральним тиском, якого він зазнає в полоні. Він вимовляє завчені фрази, написані пропагандистами російських окупаційних військ, повторюючи ті ж самі «фейки», що раніше були вкладені в уста інших військовополонених. На деяких фрагментах змонтованого запису чітко видно, як його очі бігають по рядках написаного тексту. Ми в жодному разі не засуджуємо Ігоря за сказане на камеру. Адже сказане ним для всіх нас є черговим доказом, що противник в інформаційній війні може протиставити нам лише грубу маніпуляцію та «фейки», – наголосили в батальйоні.
Раніше 16 лютого бойовики оприлюднили відеозапис, на якому чоловік, часто дивлячись не в камеру, а вбік, ніби підглядаючи в недостатньо завчений підготований текст, затинаючись розповідає, серед іншого, про нібито пияцтво в українській армії, про «низький моральний дух» українських військових, про «некомплектність підрозділів», про «погане матеріально-технічне забезпечення», про «негативне ставлення військових до президента Петра Порошенка» чи про те, що «військовим відомо, що вони воюють не з російською армією, а зі своїм українським народом» тощо.
Значну частину таких звинувачень військовий промовляє зі словами «мені відомо», «я чув», «військові говорять» тощо, застерігаючи, що в його підрозділі такого немає. Він наголошує, що не дезертир, а в полон потрапив через власну «дурість».
Через кожні кілька фраз у відео видно монтажні склейки.
Про зникнення цього військовослужбовця після обстрілу противником взводного опорного пункту у 128-й бригаді повідомляли ще 10 лютого. Як казали тоді військові, зниклий, «імовірно, через зазнану контузію втратив орієнтацію на місцевості і покинув спостережний пост у напрямку ворожих позицій». Наступного дня, 11 лютого, в підтримуваному і спрямовуваному Росією незаконному збройному сепаратистському угрупованні «ДНР», що захопило частину Донецької області і визнане в Україні терористичним, заявили, що військовий «втомився від нестерпних умов, які створили йому командири, і опинився в нас». А 12 лютого бойовики заявили, нібито «командування бригади оголосило військовослужбовця дезертиром».
Схожі випадки вже ставалися останнім часом кілька разів, починаючи з кінця грудня: після зникнення українських військовослужбовців бойовики через кілька днів оприлюднювали відеозаписи «признань» полонених, так само з помітними склейками й ознаками читання підготованого тексту, дуже схожого змісту, на кшталт тверджень про нібито наркоманію, пияцтво і злочинність в українському війську, про поганий моральний стан українських військових і нелюбов до влади України тощо. Таким чином, полонені повторювали практично весь набір традиційної пропаганди бойовиків і Кремля проти українських військових.
