Голова Сєвєродонецької районної військової адміністрації Роман Власенко заявив, що Росія перетворила окуповані нею громади цього району на свої військові бази.
«На сьогоднішній день, якщо взяти Гірську громаду, Попаснянську, Рубіжанську, то ці населені пункти майже вщент зруйновані, там практично немає місцевих мешканців, дуже мало людей залишаються там проживати, дуже багато там [російських] військових, жодних комунальних послуг практично не надається. Якщо взяти Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Кремінна, Рубіжне в тому числі – воно мікрорайонами постраждало, – то тут людей трошки більше. Інфраструктура зруйнована, але не так, як, наприклад, в Попасній. За нашими підрахунками, близько 10-15% місцевих мешканців тут залишається», – сказав Власенко в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії.
За його словами, ці місцеві жителі фактично не мають можливостей заробітку, не мають доступу до медичних послуг, у громадах – дуже великі проблеми з питною водою, з технічною водою, практично не працює каналізація.
«Залишилися здебільшого пенсіонери плюс ті, хто працює на окупаційну владу. Дуже багато гастарбайтерів та російських військових розосереджені по житлових кварталах та об’єктах соціальної інфраструктури цих населених пунктів. В тому вигляді, в якому вони зараз перебувають, без системних відновлювальних робіт, без інвестицій, без фінансових вливань ці громади жодного розвитку не отримають і так і залишаться військовими базами Російської Федерації в контексті тих бойових дій, які зараз відбуваються поруч», – сказав він.
За словами Власенка, у довгостроковій перспективі російські сили, які «розраховують на перемогу, на капітуляцію України», розробляють «певні плани і дуже багато дають обіцянок».
«Але на сьогоднішній день по факту це передова, 10-15 км від лінії бойових дій. Це не Маріуполь, який, умовно, за 150 км від лінії зіткнення, і якихось серйозних відновлювальних робіт тут не відбувається. І перспектив в питанні навіть економічному, промисловому, в принципі, немає», – додав голова РВА.
Він також розповів про ситуацію зі зв’язком в Сєвєродонецьку і Кремінній.
«Тут я бачу дві проблеми. Перша, це безпосередня наявність цього зв’язку в принципі, питання електрозабезпечення – дуже багато руйнувань, поломок повсякденних, і немає можливості, я думаю, у більшості випадків, просто фізично запустити GSM», – сказав Власенко.
По-друге, за його словами, російські сили «навмисно гасять» зв’язок, «щоб не було спілкування між тимчасово окупованими територіями і неокупованими, щоб люди менше мали можливостей інформувати нас про те, що там відбувається».
«Думаю, що стаціонарний інтернет у органів влади, умовно кажучи, є, але для загалу він недоступний», – сказав голова РВА.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
