Національне агентство з питань запобігання корупції 4 грудня оприлюднило свої коментарі щодо проєктів законів, які стосуються відповідальності за недостовірне декларування.
За повідомленням, НАЗК розглянуло документи напередодні і розкритикувало зокрема законопроєкт 4460-д, поданий комітетом з питань правоохоронної діяльності. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.
«Щоправда, особи, які умисно зазначать недостовірних відомостей аж на 4000 неоподатковуваних мінімумів (а це — 8,4 млн грн) можуть отримати покарання у вигляді обмеженням (але не позбавлення) волі на строк до 2 років. Тобто, максимальне покарання — перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва», – йдеться в коментарі.
Читайте також: Понад сто справ про недостовірне декларування закриті – САП
Крім того, як зазначають у НАЗК, за шість місяців така людина може сподіватися на взяття на реєстрацію, тобто муситимуть лише час від час навідуватися до виправного центру.
«Корупціонер може умисно приховати інформацію про картину Пабло Пікассо або найдорожчу яхту у світі та отримати за це максимум два роки «санаторних умов». Впевнений, що така пропозиція комітету не відповідає запиту українського суспільства», – цитує відомство свого голову Олександра Новікова.
Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування
За позицією НАЗК, завідомо недостовірні відомості в декларації на понад 1 мільйон гривень повинні каратися ув’язненням. Водночас в агентстві оцінили як такі, що «можуть стати основою для вирішення питання», законопроєкти №4434 (ініціював президент Володимир Зеленський), 4304 (спікер парламенту Дмитро Разумков і ще 124 народних депутати), 4310-1 (Сергій Іонушас, Денис Монастирський, Андрій Костін), 4310 (Ірина Геращенко та її колеги з «Європейської солідарності»).
Зокрема законопроєкт Разумкова, зауважують в агентстві, «передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до двох років за умисне декларування недостовірних відомостей на понад 250 прожиткових мінімумів (525,5 тисяч грн) та умисне неподання декларації».
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.
