Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв контролює активи на 7,8 мільярда доларів через благодійні фонди. Про це йдеться у спільному розслідуванні Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) та видань «Vласть» і Kloop.
Автори розслідування стверджують, що під час роботи президентом Назарбаєв заснував чотири благодійні фонди зі схожими назвами та непрозорою звітністю. Ідеться про «Назарбаєв Фонд», «Фонд Нурсултан Назарбаєв», «Фонд Демеу» та «Єлбаси Фонд». Серед активів, якими володіють фонди, є банки в Казахстані, Киргизстані та Росії, телеканали, готелі, торгові центри, фабрики, склади, приватний літак вартістю понад 100 мільйонів доларів, поле для гольфу, облігації та готівка.
Формально ці багатомільярдні активи Назарбаєву не належать, але фактично він їх контролює як засновник фондів, ідеться у розслідуванні.
Представник Назарбаєва відмовився коментувати розслідування, у трьох фондах також проігнорували запит журналістів. В одному із фондів заявили, що Назарбаєв не отримує прибутку від активів, а на гроші фонду будувалися освітні установи імені першого президента.
Назарбаєву зараз 81 рік. Він очолював Казахстан близько 30 років, у 2019 році залишив посаду президента, однак залишався довічним головою Ради безпеки та владної партії, а його родичі та наближені особи продовжували обіймати провідні посади.
З початком протестів у Казахстані Назарбаєв не зʼявлявся на публіці, ЗМІ повідомляли, що він залишив країну. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звільнив Назарбаєва з посади голови Ради безпеки. 18 січня Назарбаєв виступив із відеозверненням, у якому заявив, що передає всі повноваження Токаєву, і жодного конфлікту еліт у Казахстані немає.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня через підвищення цін на газ, проте незабаром учасники акцій стали вимагати відставки Назарбаєва. На тлі протестів у кількох містах, насамперед в Алмати, сталися заворушення та погроми із застосуванням зброї. Влада Казахстану заявила, що їх влаштували терористи, підготовлені ззовні. За офіційними даними, внаслідок січневих подій у Казахстані загинуло 225 людей, більшість із них – цивільні особи.
