Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом до російської влади негайно звільнити Олексія Навального з колонії, а також забезпечити йому повне дотримання прав, в тому числі необхідну медичну допомогу.
За резолюцію проголосували переважна більшість депутатів ПАРЄ (106 осіб). Проти виступили 26 осіб: члени російської делегації, а також представники Азербайджану та Вірменії. Серед тих, хто утримався – представники Туреччини, Сербії і один чеський депутат.
ПАРЄ закликає Москву виконати також рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ів Роше», за яким Навальний відбуває термін в колонії. Росії необхідно звільнити Навального до наступного засідання комітету міністрів Ради Європи на тему захисту прав людини (воно заплановане на початок червня 2021 року).
Крім того, в тексті резолюції депутати вказали на порушення Європейської конвенції про права людини. Там зазначається, що стан здоров’я російського опозиціонера значно погіршився за час утримання під вартою: «Багато аспектів умов його утримання викликають додаткові питання про відповідність Європейській конвенції про права людини, в тому числі те, що його скарги на проблеми зі здоров’ям залишилися без відповіді».
Комісар Ради Європи з прав людини Дунья Міятович вже закликала Москву звільнити Навального. «Ще раз закликаю російську владу звільнити Навального і негайно надати йому повний доступ до медичної допомоги в зв'язку з серйозним погіршенням стану його здоров’я», – заявила вона.
Європейський суд з прав людини 19 квітня повідомив, що буде розглядати справу про порушення умов утримання Навального в колонії в пріоритетному порядку.
Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова запевняла, що умови утримання в колонії і медичне забезпечення політика Олексія Навального відповідає міжнародним стандартам. Про це омбудсмен повідомила в листі генсеку Ради Європи Марії Пейчіновіч-Бурич. Вона додала, що фактів застосування до Навального «жорстокого або грубого ставлення не встановлено».
Олексій Навальний кілька тижнів має скарги на біль у спині і ногах. З 31 березня він тримає голодування, вимагаючи допустити до нього незалежних лікарів. Його лікарі 15 квітня повідомили про «різко негативну» динаміку аналізів політика, яка, на їхню думку, може спричинити ниркову недостатність і тяжкі патології серцево-судинної системи.
Про переведення Навального до стаціонару лікарні для засуджених на території виправної колонії №3 у Володимирі Федеральна служба виконання покарань повідомила 19 квітня. У відомстві назвали стан здоров’я ув’язненого «задовільним».
Багато російських та іноземних громадських діячів і політиків виступили на підтримку Навального і закликали владу Росії допустити до нього лікарів.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.