За тиждень після акцій на підтримку російського опозиційного політика Олексія Навального, які відбулися у низці міст Росії 21 квітня, поліція затримала щонайменше 115 осіб у 23 містах. Про це повідомляє «ОВД-Инфо». Співробітники правоохоронних органів приходили як мінімум до п’яти журналістів.
Тільки у Москві були затримані 58 осіб, що вже перевищує кількість затриманих на самій акції. У Нижньому Новгороді – 11 людей, у Пермі та Хабаровську – по 10.
Поліція, як правило, затримує ймовірних учасників акцій або рано вранці, або ввечері, коли вони повертаються додому з роботи. Так, наприклад, був затриманий професор РДГУ Олександр Агаджанян. Після цього він провів ніч у відділенні поліції, незважаючи на напад астми. 27 квітня суд оштрафував його на 20 тисяч рублів.
Затриманим інкримінують участь в непогодженій акції, посилаючись на дані камер відеоспостереження, або організацію несанкціонованого заходу шляхом розміщення допису або репосту у соцмережах. На сайтах тільки московських судів опублікована інформація про 183 справи за статтею про порушення правил участі в акціях, які надійшли до судів з 22 квітня. Багатьох уже оштрафували або арештували, повідомили правозахисники.
Окрім того, поліція приходила до, щонайменше, п’яти журналістів, які висвітлювали акції 21 квітня – кореспондентів «Дождя», «Комсомольськой правды», «Эха Москвы», RTVi та «Медузы» (видання внесено російською владою до переліку іноземних агентів).
Мітинги на підтримку Навального в Москві, Петербурзі та інших містах (фотогалерея)
21 квітня у містах Росії відбулися несанкціоновані акції протесту з вимогою припинити переслідування Олексія Навального і надати необхідну йому медичну допомогу. Після їх закінчення як у МВС, так і в правозахисних організаціях, відзначали мінімальну, в порівнянні з попередніми подібними заходами, кількість затриманих. Однак з п’ятниці поліцейські почали приходити з обшуками і протоколами додому до учасників акцій і до тих, хто, на думку правоохоронних органів, закликав в них брати участь. Раніше повідомлялося, що тільки за минулі вихідні були затримані, оштрафовані або арештовані понад сімдесят прихильників Навального.
Опозиційний політик Олексій Навальний перебуває у виправній колонії №2 міста Покрова у Володимирській області Росії, відколи 2 лютого російський суд замінив йому з умовного на реальний термін у кримінальній справі восьмирічної давності.
У колонії стан здоров’я Навального різко погіршився. Політик оголошував голодування на знак протесту проти того, що не отримує необхідної медичної допомоги, і при цьому до нього не допускають його лікаря.
Із закликом надати Навальному медичну допомогу виступили правозахисники, влада низки країн, нобелівські лауреати і світові знаменитості. На його підтримку в десятках міст Росії і світу пройшли акції протесту, в Росії вони закінчилися затриманнями тисяч людей.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.