У Міністерстві закордонних справ зафіксували «різку реакцію» в Польщі на найменування підрозділа Сил спеціальних операцій на «імені героїв УПА». Про це журналістам заявив речник дипломатичного відомтва Георгій Тихий 29 травня.
«Прикро, що це відбувається всупереч ширшому тренду на вирішення проблемних питань українсько-польських відносин, який спостерігався протягом попередніх півтора року», – зазначив він.
Тихий нагадав, що за цей час обидві сторони доклали зусиль для вирішення складних питань історичного минулого, налагодження діалогу та порозуміння. Зокрема, він вказав на відновлення процесу пошуків і ексгумацій, а також діяльності Конгресу істориків «вперше за багато років».
«Дискусія щодо минулого має бути фаховою та базуватися на достовірних джерелах. Наша історія підтверджує, що від суперечок українців і поляків виграє лише Москва», – каже речник МЗС.
За його словами, зараз українські війська захищають не лише Україну, а й Європу, а військові ССО, ініціюючи присвоєння почесного звання для свого підрозділу, «точно не мали на меті образити дружній польський народ»:
«Для них боротьба УПА символізує виключно протистояння імперській політиці Москви – й у жодному разі не спрямована проти поляків. Ми визнаємо, що історія наших двох народів має різні сторінки – як славетні, так і трагічні. Наприклад, лише вчора відзначалася 80-та річниця Грубешівської операції, в якій українські повстанці разом із польськими партизанами здійснили успішний напад на війська НКВС».
Водночас, попри спільні перемоги українців і поляків над Москвою, каже Тихий, неможливо заперечувати трагічні події, в тому числі злочини українських і польських підрозділів проти цивільного населення під час Другої світової війни.
Речник МЗС запевнив, що Київ не уникає цієї розмови й відповідає на запити польської сторони щодо ексгумацій, вибудовує діалог істориків і експертів і прагне діалогу щодо чутливих епізодів минулого без їх політизації.
Читайте також: Польща – союзник, але все непросто. Розмова із послом України у РП Боднарем
«Не можемо дозволити сваркам через минуле підірвати наш спротив спільному ворогу зараз, коли Україна за підтримки Польщі стримує російську агресію. Ми вдячні Польщі та Польському народові, які з перших хвилин цієї неспровокованої та злочинної війни підтримують Україну. Зі свого боку, підкреслюємо готовність й надалі ділитися досвідом і напрацюваннями, здобутими кровʼю на полі бою», – додав він.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький розкритикував рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти найменування «імені Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. За словами Навроцького, через це він ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла.
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Як йдеться в документі, це зробили «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності й незалежності України».
УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.
Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.
Форум