У Міністерстві закордонних справ Росії розкритикували декларацію щодо гарантій безпеки України, підписану після зустрічі «Коаліції охочих» 6 січня в Парижі, заявивши, що «документ вийшов дуже далеким від мирного врегулювання і націлений не на досягнення міцного миру й безпеки, а на продовження мілітаризації, ескалацію й розростання конфлікту».
Як заявила 8 січня речниця МЗС Росії Марія Захарова, розміщення на українській території «багатонаціональних сил», про що йдеться в декларації, буде розглядатися «як іноземна інтервенція, яка несе пряму загрозу безпеці не тільки Росії, а й інших країн Європи».
«Всі такі підрозділи й об’єкти будуть розглядатися як законні бойові цілі Збройних сил Російської Федерації. Ці попередження неодноразово озвучувалися на найвищому рівні і зберігають актуальність», – сказала вона.
Читайте також – Підсумки зустрічі у Парижі: будуть «партнерські війська», але після припинення вогню
6 січня в Парижі пройшли переговори «Коаліції охочих» щодо плану завершення російської-української війни і гарантій для України. У зустрічі взяли участь керівники ЄС і НАТО, лідери 27 країн, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії, а також спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
За підсумками зустрічі була оприлюднена Паризька декларація про «надійні гарантії безпеки для міцного й тривалого миру в Україні», яка, зокрема, передбачає розміщення багатонаціональних сил в Україні після припинення воєнних дій «із запропонованою підтримкою США».
Крім того, за підсумками зустрічі президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також окремо підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил у разі укладення мирної угоди. Стармер пояснив, що документ «прокладає шлях до правових рамок, у яких британські, французькі та інші партнерські війська можуть діяти на українській території».
Стали відомими також нові подробиці щодо внеску від провідних держав Коаліції. Окрім розгортання на території України багатонаціональних сил, Британія й Франція готуються створити там військові центри й збудувати захищені об’єкти для виробництва зброї, щоб підтримати оборонні потреби України, розповів британський прем’єр Кір Стармер.
Москва на тлі дипломатичнх зусиль США ще не висловила готовності піти на поступки і погодитися на мирну угоду з гарантіями безпеки, передбаченими союзниками України. Росія неодноразово виступала проти присутності сил НАТО на території України після завершення війни.
У грудні аналітики американського Інституту вивчення війни заявили, що президент Росії Володимир Путін публічно і прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим, заради яких Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення у 2022 році. В ISW нагадують, що Кремль неодноразово відхиляв запропоновані США й Україною мирні плани, намагаючись перекласти провину за відсутність прогресу в переговорах на Україну і Європу.
7 січня сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем повідомив, що президент США Дональд Трамп «дав зелене світло» двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії. Документ можуть винести на голосування вже наступного тижня, додав він.
Форум