Військовий переворот у М’янмі може спричинити поновлення Вашингтоном санкцій проти цієї країни, йдеться в заяві президента Сполучених Штатів Джо Байдена 1 лютого.
Байден засудив події в азійській країні, назвавши їх «прямим нападом на перехід країни до демократії та верховенства права».
«У демократії сила ніколи не повинна прагнути скасувати волю народу або намагатися стерти результат надійних виборів. Вже майже десятиліття жителі Бірми (попередня назва М’янми – ред.) постійно працюють над встановленням виборів, цивільного управління та мирної передачі влади. Цей прогрес слід поважати», – стверджує президент США.
В повідомленні, оприлюдненому на сайті Білого дому, Байден закликав міжнародну спільноту до тиску на військових М’янми з тим, щоб змусити їх відмовитися від захопленої влади, звільнити затриманих політиків та активістів, скасувати обмеження на телекомунікації та утриматися від насильства проти громадян.
Читайте також: МЗС радить українцям утриматися від поїздок до М’янми після військового перевороту
США, за словами президента, «звертають увагу на тих, хто став на бік народу М’янми в цю складну годину», і планують співпрацювати з партнерами в регіоні та світі для відновлення демократіх в М’янмі та покарання винних.
«США скасували санкції проти М’янми протягом останнього десятиліття у зв’язку з прогресом щодо демократії. Розворот цього прогресу вимагатиме негайного перегляду нашого санкційного законодавства та повноважень, а відтак – відповідних дій», – стверджує він.
1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.
Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.
Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
