Юрій Макаров повідомив про рішення піти з посади голови Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка.
У фейсбуці він написав, що його ініціатива про додаткову премію «За внесок у перемогу» дехто сприйняв як політичну спекуляцію. А також вона «не знайшла підтримки серед моїх колег, членів Комітету з Національної премії, які вважають, що він призведе до девальвації найвищої державної нагороди, підірве довіру до неї», зазначив Макаров.
«Висловлюючи свою повагу й вдячність колегам, з якими ми плідно працювали останніх чотири роки, змушений зазначити, що категорично не погоджуюся з ними. Тим не менше, оскільки я мимоволі виступив «збудником» нікому не потрібних конфліктів у команді й, на жаль, значно ширше, обурення небайдужих громадян, після довгих роздумів не бачу іншого виходу, як скласти з себе повноваження голови й члена Комітету з національної премії імені Тараса Шевченка», – написав Макаров.
10 березня голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрій Макаров повідомив, що Шевченківську премію не присудили, за традицією – 9 березня, через пропозицію доповнити наявні номінації додатковим конкурсом «За внесок у перемогу». Відтак, за його словами, переможці додаткового конкурсу разом із цьогорічними переможцями третього туру, вже визначеними Комітетом премії 15 лютого, будуть оголошені всі разом 22 травня, в день перепоховання Шевченка.
Але 11 березня Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка 11 березня таки оголосив цьогорічних лауреатів.
Згідно з рішенням, лауреатами стали: Катерина Калитко, поетеса – за книгу поезій «Орден мовчальниць»; Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук, виконавці гурту «Хорея Козацька» – за аудіоальбом «Пісні Української революції»; Михайло Назаренко, літературознавець – за книгу «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792-1883» у двох частинах; Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії – за публіцистичні статті та виступи останніх років; Ірина Цілик, режисерка – за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин».
