Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що «терпіння» у Москви скінчилося в очікуванні реакції Заходу на оприлюднені раніше Кремлем «гарантії безпеки», а тому Росія очікує письмової відповіді на свої вимоги протягом тижня. Про це Лавров сказав на своїй щорічній зовнішньополітичній пресконференції 14 січня після того, як дипломатичні переговори з НАТО і США не змогли досягти прогресу через нарощування російських військ на кордоні з Україною.
«Нашому терпінню настав кінець. Ми дуже терплячі. Але ви знаєте ж, що ми довго «запрягаємо»? Ось запрягали ми дуже довго, пора нам вже їхати... Чекаємо відповіді від наших колег, відповідей письмових, покладених на папір, як це зробили ми, вносячи свої пропозиції. Але тим часом, звичайно, продовжимо роботу над тим, щоб ми були готові у разі будь-якого розвитку подій», – сказав Лавров.
Лавров сказав, що Кремль не чекатиме «безкінечно» відповіді Заходу на вимоги Москви, щоб НАТО не розширювалось на схід та не розгортало війська в Україні та інших країнах колишнього Радянського Союзу.
Очільник МЗС Росії звинуватив Захід у посиленні напруженості, «порушенні зобов’язань та здорового глузду».
Коментарі Лаврова з’явилися на наступний день після того, як Білий дім заявив, що загроза російського вторгнення в Україну залишається високою, оскільки розгорнуто близько 100 тисяч російських військових.
«Загроза військового вторгнення висока», – сказав журналістам 13 січня радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван, а посол США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) Майкл Карпентер заявив після переговорів з Росією у Відні, що Росія може диверсіями сфабрикувати привід для вторгнення в Україну.
Дипломати негативно оцінили тиждень переговорів високого рівня із зустрічами між Вашингтоном і Москвою, а також окремі раунди дискусій з НАТО та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) на тлі занепокоєння Заходу, що нарощування російських військових сил на кордоні з україною може стати прелюдією до вторгнення.
Вашингтон і його союзники рішуче відкинули вимогу Москви щодо «гарантій безпеки», які виключають розширення НАТО, і попередили про «наслідки», якщо Росія відновить свою агресію проти України.
Росія та Захід також домовилися залишити відчиненими двері для можливих подальших переговорів щодо контролю над озброєннями.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила 14 січня, що наступного тижня поїде до Москви для переговорів щодо кризи в Україні, хоча вона визнала, що швидке рішення навряд чи буде знайдене.
