Доступність посилання

Лавров, коментуючи можливу зустріч Путіна і Зеленського, згадав «питання легітимності»


Коментуючи питання щодо гарантій безпеки для України, Лавров зазначив, що Росія підтримує лише принципи тих гарантій, про які йшлося в ході переговорів у Стамбулі в 2022 році
Коментуючи питання щодо гарантій безпеки для України, Лавров зазначив, що Росія підтримує лише принципи тих гарантій, про які йшлося в ході переговорів у Стамбулі в 2022 році

Російський лідер Володимир Путін готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, але спочатку потрібно вирішити «всі питання», заявив 21 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, вкотре згадавши тезу Кремля про «питання легітимності» української влади.

«Наш президент неодноразово говорив, що він готовий зустрічатися, у тому числі і з паном Зеленським, при розумінні, що всі питання, які вимагають розгляду на найвищому рівні, будуть добре опрацьовані… І, звісно, при розумінні, що коли і якщо – сподіваюся, коли – справа дійде до підписання майбутніх домовленостей, то буде вирішене питання про легітимність персони, яка підписує ці домовленості з українського боку», – сказав Лавров 21 серпня.

Коментуючи питання щодо гарантій безпеки для України, Лавров зазначив, що Росія підтримує лише принципи тих гарантій, про які йшлося в ході переговорів у Стамбулі в 2022 році. Всі інші пропозиції, за його словами, є «безперспективними задумами».

Присутність іноземних військ в Україні для Росії є неприйнятною, заявив очільник МЗС Росії.

В американському Інституті вивчення війни раніше зазначали, що Путін й інші кремлівські чиновники регулярно повторюють свою «давню і неправдиву» заяву про те, що нібито український уряд є нелегітимним, для того, щоб створити умови для маніпулювання переговорами про припинення вогню і для відмови від будь-яких майбутніх російсько-українських угод у час, який обере Росія.

В ISW наголосили, що будь-яка довгострокова мирна угода між Росією й Україною повинна містити чітке визнання Росією легітимності президента, уряду і Конституції України, а також суверенітету України.

Коментуючи попередні заяви Лаврова 20 серпня, аналітики заявили, що Кремль, схоже, вимагає, щоб будь-які гарантії безпеки базувалися на тих, які були запропоновані Стамбульським протоколом 2022 року, що надало б Росії і її союзникам право вето на західну військову допомогу Україні й залишило б Україну «безпорадною перед майбутніми російськими загрозами».

Лавров 20 серпня заявив, що Росія виступає за колективні гарантії безпеки, які є «дійсно надійними», і що гарним прикладом таких гарантій були стамбульські пропозиції РФ 2022 року, які назавжди заборонили б Україні вступати до НАТО, наклали б обмеження на українську армію й заборонили б Україні отримувати західну військову допомогу без будь-яких обмежень щодо чисельності чи можливостей російських збройних сил.

«Гарантії безпеки, запропоновані в проєкті Стамбульського протоколу 2022 року, розглядали Росію як нейтральну «державу-гаранта» безпеки України разом з іншими постійними членами Ради безпеки ООН, не визначаючи Росію як сторону війни. Такі гарантії безпеки надали б Китаю і Росії право вето щодо будь-яких дій, які гаранти можуть вжити у відповідь на поновлення російського нападу, надаючи Раді безпеки ООН повноваження вживати «заходів, необхідних для відновлення і підтримки міжнародного миру й безпеки», – йдеться у звіті.

Аналітики наголосили, що такі «гарантії безпеки» дозволять Кремлю і його союзникам диктувати засоби й інструменти, які Україна може використовувати для захисту від Росії, й обмежать можливості інших держав-гарантів прийти на допомогу Україні.

Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом і європейськими колегами у Вашингтоні.

За даними ЗМІ, у рамках так званої Коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України і бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада й Австралія також могли б направити війська на захід України. Про те, що Чехія могла би бути частиною миротворчих сил в Україні, заявив її президент Петр Павел. Про готовність надавати миротворчі війська для можливої місії в Україні заявила і Литва.

Європейські лідери нещодавно опублікували спільну заяву, в якій підтверджують, що мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України чи її співпрацю з третіми країнами, а також що Росія не може мати права вето щодо шляху України до членства в Європейському Союзі чи НАТО.

Форум

XS
SM
MD
LG