Конституційний суд Латвії визнав таким, що відповідає основному закону країни, рішення про переведення шкіл національних меншин на навчання латиською мовою. Заступник голови суду Саніта Осипова оголосила, що рішення це остаточне і оскарженню не підлягає.
У 2018 році президент Латвії Раймондс Вейоніс підписав поправки до закону про освіту, згідно з якими школи національних меншин, більшість з яких російські, з 2020 року будуть поступово переходити на латиську мову навчання. Поправки також передбачають заборону на навчання російською мовою в приватних навчальних закладах.
У березні 2018 року відповідні поправки схвалив Сейм Латвії. За планом, перехід буде поступовим і завершиться до 2021/2022 навчального року.
Голова комітету з питань освіти, культури та науки Олдіс Адамович заявляв, що перехід не повинен сприйматися як загроза для нацменшин, оскільки це не передбачає позбавлення дітей можливості вивчати рідну мову, а у школах будуть курси з літератури, культури і мови нацменшин.
МЗС Росії назвало ухвалення документа «дискримінацією російськомовних».
Нині в Латвії у школах для національних меншин (у першу чергу російської) 60 відсотків викладання здійснюється державною мовою, 40 відсотків мовою меншини. Реформа освіти в Латвії передбачає, що навчання латиською складе 80 відсотків, мовою меншини 20.
Росіяни і «російськомовні» в Латвії вже кілька разів протестували проти цього. Організатором протестів щоразу виступав «Російський союз Латвії».
За даними латвійських спецслужб, ця політична партія пов’язана з Кремлем і отримує фінансування від Міністерства закордонних справ Росії.
Росія також неодноразово протестувала проти змін до закону про освіту в Україні, зокрема, через статтю про мову освіти – українську.
