Доступність посилання

ТОП новини

Колишній журналіст RT у Німеччині розповів, що його просили шпигувати за Навальним


Ланґе сказав, що йому і його колезі було доручено перевірити, як далеко вони можуть пройти в будівлі «Шаріте», скільки «контрольно-пропускних пунктів» вони можуть перетнути непоміченими і як близько вони можуть підійти до Навального
Ланґе сказав, що йому і його колезі було доручено перевірити, як далеко вони можуть пройти в будівлі «Шаріте», скільки «контрольно-пропускних пунктів» вони можуть перетнути непоміченими і як близько вони можуть підійти до Навального

Німецький журналіст Даніель Ланґе, який раніше працював на фінансований Росією телеканал RT, заявив, що його роботодавець просив його шпигувати за російським опозиціонером Олексієм Навальним, коли той лікувався у Німеччині.

11 березня Ланґе розповів Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL), що його призначення «не мало журналістського підтексту» і в кінцевому підсумку спонукало його розірвати контракт з RT Deutsch – німецьким відділенням контрольованого Кремлем видання.

Ланґе сказав, що йому і його колезі було доручено перевірити, як далеко вони можуть пройти в будівлі «Шаріте», скільки «контрольно-пропускних пунктів» вони можуть перетнути непоміченими і як близько вони можуть підійти до Навального в відділенні інтенсивної терапії непомітно.

«Я кілька разів сказав їм, що я не секретний агент, і запитав, що вони зроблять зі мною в Росії, якщо я таємно сфотографую солдата перед військовим госпіталем», – розповів Ланґе RFE/RL.

За словами Ланґе, він навмисно привернув до себе увагу, перебуваючи в лікарні, розповівши там поліції, що є журналістом «RT з Росії». Потім він отримав інше завдання – наглядати за главою адміністрації Навального Леонідом Волковим і головою відділу розслідувань ФБК Марія Пєвчих .

«Встановити місцеперебування Волкова за фотографією його квартири було абсурдом, позбавленим журналістського значення», – наголосив Ланґе. «Волков не ховався в Берліні і не давав інтерв’ю. Якби ви хотіли взяти у нього інтерв’ю, ви б зробили офіційний запит», – додав він.

Ланґе також сказав RFE/RL, що нове керівництво агентства доручило йому і його оператору «показати весь бруд Німеччини» в коротких кліпах. «Саме тоді я вирішив піти, а також доповісти про те, що відбувалося за лаштунками», – сказав журналіст.

10 березня RT заявив, що має намір подати в суд на німецький таблоїд Bild, де Ланґе вперше виступив зі звинуваченнями. Оголошуючи про позов проти Bild, RT натякнув, що звинувачення можуть бути частиною кампанії проти російського телеканалу в Німеччині.

Минулого тижня Ланґе опублікував книгу під назвою «Всередині RT Deutsch: медіа-армія Путіна в Німеччині», в якій він згадує свої два роки роботи на агентство.

Російський опозиціонер Навальний і Україна

Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».

Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.

Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.

Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».

Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального​

У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.

При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.

XS
SM
MD
LG