Литва не буде розглядати прохання білоруської Генпрокуратури про видачу представниці опозиції Світлани Тихановської Мінську. Про це заявив глава литовського МЗС Габріелюс Ландсбергіс.
За словами міністра, Литва була і буде країною, де можуть шукати притулку демократичні сили, переслідувані режимами. «Білоруському режиму ми можемо сказати – швидше пекло замерзне, ніж ми почнемо розглядати ваші вимоги», – заявив Ландсбергіс.
В п’ятницю, 5 березня, білоруська Генпрокуратура повідомила, що звернулася до Вільнюсу з проханням про екстрадицію Тіхановском. Мінськ звинувачує Тихановську та її довірених осіб в спробах насильницького захоплення влади в країні. Представники опозиції звинувачення на свою адресу відкидають.
3 березня Слідчий комітет Білорусі передав до Генеральної прокуратури документи на екстрадицію колишньої кандидатки на посаду президента країни Світлани Тихановської у справі про організацію масових заворушень та підготовки захоплення адміністративних будівель.
7 жовтня 2020 року МВС Росії оголосило в розшук Світлану Тихановську. Російські правоохоронні органи пояснили, що не порушували щодо неї кримінальних справ, а до бази розшукуваних вона була включена з ініціативи іншої держави, найімовірніше, Білорусі.
На президентських виборах у Білорусі, за офіційними даними, вшосте переміг Олександр Лукашенко. Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування. Сама опозиціонерка виїхала з країни до Литви після подання скарги до ЦВК.
Хто така Світлана Тихановська?
Тихановська – білоруська політикиня, колишня кандидатка у президенти Білорусі. Зараз вона перебуває у вигнанні. Живе в Литві.
15 травня 2020 року, після того, як Центральна виборча комісія Білорусі відмовила зареєструвати чоловіка Світлани, лідера кампанії «Країна за життя», блогера Сергія Тихановського, який перебував у в'язниці, Світлана подала заявку на реєстрацію ініціативної групи від свого імені. 20 травня її групу зареєстрували. 29 травня керівника її виборчого штабу Сергія Тихановського заарештували знову.
Тихановська була зареєстрована кандидатом у президенти 14 липня.
Після арешту кандидата в президенти Віктора Бабарика та втечі іншого кандидата Валерія Цепкала їхні штаби об'єдналися зі штабом Світлани Тихановської та провели успішну виборчу кампанію з тисячами мітингів у великих та малих містах Білорусі під біло-червоно-білими стягами.
За офіційними даними ЦВК, Світлана Тихановська набрала 10,09% голосів виборців, а Олександр Лукашенко – 80,08%. Тихановська відмовилася визнати результати і 10 серпня особисто звернулася до ЦВК із метою оскарження.
Політикиня не повернулася з ЦВК. Зв’язок із нею зник, а через кілька годин у фойє ЦВК вона повідомила, що «ухвалила рішення» і поїхала в невідомому напрямку.
11 серпня стало відомо, що вона перебуває в Литві. Було опубліковано два відеозвернення Тихановської, одне з яких було записане в ЦВК після розмови з двома високопоставленими силовиками, у ньому Тихановська закликала демонстрантів не виходити на вулиці. Керівництво Литви 11 серпня заявило, що Тихановська записала його під тиском та шантажем. Обставини та умови свого виїзду з Білорусі Тихановська досі не розкрила, пояснюючи це міркуваннями безпеки.
Через кілька днів після фактичної «депортації» до Литви Світлана Тихановська заявила, що бере на себе роль «національного лідера».
18 серпня за ініціативою Світлани Тихановської в Білорусі була створена Координаційна рада щодо передачі влади.
10 вересня Сейм Литви проголосував за визнання Світлани Тихановської обраною лідеркою Білорусі.
Протягом вересня 2020 року низка держав, зокрема США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Данія, Швеція, Польща, Чехія, Литва, Латвія та Естонія, заявили, що не визнають Олександра Лукашенка законним лідером Білорусі. У цих умовах світові політики дедалі більше скеровують свою увагу до Світлани Тихановської.
У вересні-жовтні вона зустрілася з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель, президентом Литви Гітанасом Науседою, президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою, прем'єр-міністрами Польщі та Словаччини, міністрами закордонних справ Австрії, Греції, Литви, Німеччини, Польщі, Словаччини.
Тихановська виступає за проведення нових прозорих президентських виборів у Білорусі під міжнародним контролем і активно закликає міжнародну спільноту взяти участь в організації переговорів із нинішнім керівництвом Білорусі.
13 жовтня офіційний Telegram-канал Тихановської опублікував «народний ультиматум» із терміном виконання до 25 жовтня.
«Режим має 13 днів, щоб задовольнити три обов’язкові вимоги:
- Лукашенко повинен оголосити про свою відставку;
- насильство на вулиці повинно повністю припинитися;
- усі політичні в’язні повинні бути звільнені.
Якщо наші вимоги не будуть виконані до 25 жовтня, вся країна мирно вийде на вулиці з народним ультиматумом. І 26 жовтня розпочнеться національний страйк усіх підприємств, перекриття всіх доріг, обвал продажів у державних крамницях. У вас є 13 днів, щоб виконати три умови. У нас є 13 днів на підготовку, і весь цей час білоруси продовжуватимуть свою мирну та наполегливу акцію протесту».
Влада на поступки не пішла, акції протесту тривають уже четвертий місяць поспіль.
Незадовго до виборів, наприкінці липня, Світлана Тихановська – тоді ще кандидатка у президенти Білорусі – зробила заяву, яка обурила багатьох в Україні. В ефірі «Єврорадіо» вона заявила, що «юридично Крим є українським, а фактично – російським».
«Мені дуже болить той факт, що в Україні була війна, що країна перейшла з одного боку на інший. Це дуже болісне питання. Це питання розділяє людей і налаштовує одне проти одного. Я можу сказати, як це прийнято в нашій країні та відповідно до міжнародного права, що юридично Крим є українським, а фактично – російським», – сказала Тихановська.
