Голова Китаю Сі Цзіньпін в статті для офіційної «Російської газети» назвав війну, яку Москва з лютого 2022 року веде проти України «тотальним загостренням української кризи».
Він стверджує, що в цьому протистоянні «Китай… незмінно займає обʼєктивну і неупереджену позицію, докладає активних зусиль до сприяння примиренню та мирним переговорам».
«Озвучений мною ряд бачень є основним принципом Китаю при українському врегулюванні. Йдеться, зокрема, про необхідність дотримуватися цілей та принципів Статуту ООН, поважати резонні стурбованості всіх держав у галузі безпеки, підтримувати всі зусилля, спрямовані на мирне врегулювання української кризи, та забезпечувати стабільність глобальних ланцюжків виробництва та постачання.
Опублікована нещодавно «Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи» з урахуванням раціональних стурбованостей усіх сторін максимально відображає єдність поглядів світової спільноти на подолання української кризи.
Документ є конструктивним чинником у нейтралізації наслідків кризи та просуванні політичного врегулювання. Складні проблеми не мають простих рішень.
Ми переконані, що раціональний вихід з української кризи та шлях до міцного миру та загальної безпеки у світі знайдуться, якщо всі керуватимуться концепцією загальної, комплексної, спільної та сталої безпеки, продовжуватимуть діалог та консультації в рівноправному, розсудливому та прагматичному ключі», – ідеться в статті Сі Цзіньпіна, яка має назву «Вперто рухатися вперед, до нових перспектив дружби, співпраці і спільного розвитку Китаю та Росії».
Майже місяць тому, 24 лютого, МЗС Китаю представило план щодо врегулювання війни Росії з Україною. Той документ містить 12 пунктів, які, на думку Пекіна, сприятимуть завершенню бойових дій.
Частина акцентів у плані, оприлюдненому тоді МЗС Китаю, і статті, опублікованій тепер за підписом голови КНР, відрізняється.
Першим пунктом документа місячної давності була «повага до суверенітету всіх країн», що частиною коментаторів сприймалося як сприйняття Китаєм позиції щодо територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. У статті Сі ця позиція в такому тлумаченні відсутня, йдеться лише про «необхідність дотримуватися цілей та принципів Статуту ООН».
Натомість у статті голови Китаю пропонується «поважати резонні стурбованості всіх держав у галузі безпеки», що в цілому відбиває позицію Росії, зокрема, в питанні розширення НАТО.
В обох текстах, оприлюднених Пекіном, є акцент про «стабільність глобальних ланцюжків виробництва та постачання».
США та Євросоюз скептично поставилися до мирного плану, висунутого Китаєм у лютому.
«Розчаровує те, що Китай не спромігся або не захотів засудити війну Росії в Україні. І з цієї причини, я думаю, дивимося на мирний план певним чином скептично. Звичайно, ми вітаємо спроби будь-якої країни просувати мир, але це має бути країна, яку обидві сторони можуть розглядати як своєрідного нейтрального посередника. А, враховуючи політичну підтримку Китаєм Росії у війні, важко уявити, що це станеться з Китаєм», — заявила в інтерв’ю Радіо Свобода постійна представниця США при НАТО Джуліан Сміт.
Верховний представник Європейського союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель також виступив із критикою пропозицій Китаю щодо припинення війни, яку Росія веде проти України.
«Китай представив свій «позиційний документ» про політичне врегулювання. Він не є мирним планом і здебільшого повторює відомі китайські позиції, частину з яких ми поділяємо, а частину – ні… Ключовою проблемою є те, що він не відрізняє агресора від жертви, ставлячи сторони на один рівень», – написав Боррель у блозі, поширеному 26 лютого на сайті Європейської служби зовнішніх дій.
Організація Об’єднаних Націй більшістю голосів 23 лютого проголосувала за те, щоб вимагати від Росії «негайно» та «беззастережно» вивести свої війська з України. Поданий Києвом до першої річниці повномасштабної війни документ містить заклик до встановлення «справедливого та міцного миру на основі принципів Статуту ООН».
На засіданні Генеральної асамблеї ООН резолюцію, яка підтверджує підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, підтримала 141 держава, проти виступили семеро (це, зокрема, Росія, Білорусь, Еритрея, Малі та Сирія). Утрималися 32 країни, серед яких Китай, Індія, Іран, Казахстан, Вірменія, Таджикистан та інші.
