Спроби Росії укласти з Китаєм угоду про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» зайшли в глухий кут через розбіжності щодо цін і обсягів постачань, повідомили джерела Financial Times.
За словами співрозмовників видання, Китай має намір платити за газ із «Сили Сибіру-2» ціну, близьку до внутрішніх цін на паливо в Росії, стабільність яких забезпечується державними субсидіями. Крім того, Пекін хоче закуповувати лише невелику частину від 50 мільярдів кубометрів палива, на постачання якого розраховані потужності газопроводу.
Розбіжності в цьому питанні спричинили те, що очільник «Газпрому» Олексій Міллер не став супроводжувати президента Росії Володимира Путіна під час його травневого візиту до Китаю.
Відсутність Міллера на таких серйозних переговорах була «дуже символічною», зазначила в бесіді з FT наукова співробітниця Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Тетяна Митрова.
Жорстка позиція Пекіна щодо трубопроводу демонструє те, як вторгнення Росії в Україну робить Путіна все більш залежним від китайського лідера Сі Цзіньпіна, зазначає видання.
Угода щодо «Сили Сибіру-2» була однією з трьох основних тем, які Путін обговорював із Сі. Російський президент також попросив китайського лідера про посилення активності китайських банків у Росії та про неучасть Китаю у мирній конференції у Швейцарії у червні. 31 травня Пекін оголосив, що пропустить український саміт у Женеві.
Як зазначають співрозмовники видання, співпраця з китайськими банками має менші масштаби, ніж сподівалася Москва. За їхніми словами, Китай та Росія обговорюють питання про виділення одного або кількох банків, які фінансуватимуть торгівлю компонентами для російської оборонної промисловості. Для таких фінансових установ це майже гарантовано означатиме запровадження американських санкцій.
Кремль не відповів на прохання про коментар, «Газпром» від коментарів відмовився, уточнює FT.
Форум