У Києві на Контрактовій площі 5 серпня відкрилася виставка «Подорож невідомим Кримом». Вона присвячена життю маловідомих діячів кримськотатарської культури, а також історії кримськотатарських міст і поселень.
Організатори виставки – Український інститут національної пам’яті та громадська організація «Егрідал», повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Глава Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зазначив, що завдання виставки – відновлювати і розповідати маловідому широкому колу людей історію кримських татар.
«Спочатку Російська імперія, потім Радянський Союз – ці імперські утворення, вони не були зацікавлені в тому, щоб люди розуміли глибину кримськотатарської культури і історії. Це б виділяло кримських татар серед загальної одноманітності радянської дійсності, а також ставило б під сумнів територіальні претензії Росії на Крим. Тому і про поетів, і про мистецтво, і про первинні назви міст Криму говорилося мало. Це велике завдання – відновити історію, розповідати про культурні пластах XV-XVI століть. Тому так, дійсно, це поки що маловідомий Крим», – розповів Дробович.
З ним погодився історик Вахтанг Кіпіані.
«Люди повинні розуміти, за що вони борються: на фронті, в інформаційній сфері, культурній. Крим повинен бути присутнім в публічному дискурсі, а люди повинні розуміти, наприклад, через що довелося пройти кримським татарам під час і після депортації. Якщо ці уроки історії будуть пройдені, тоді залученість у розуміння того, що зараз відбувається з Кримом, і боротьба за його повернення будуть набагато більшими», – пояснив Кіпіані.
Виставку також відвідав глава Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров.
«Коли мова йде про нечисленні народи і трагедії, які їм довелося пережити в період Радянського Союзу, то історична справедливість буде ще довго відновлюватися. Ця виставка тому приклад», – зазначив Чубаров.
Міністерство закордонних справ України до річниці початку Великого терору тридцятих років ХХ століття нагадало про сталінський геноцид кримськотатарського народу і анексію Криму Росією.
2 червня Верховна Рада ухвалила постанову по вшануванню жертв геноциду кримськотатарського народу і засудження порушень Росією прав і свобод кримськотатарського народу.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
