До Конституційного суду України 2 червня надійшло конституційне подання 58 народних депутатів щодо відповідності Конституції окремих положень закону «Про Державне бюро розслідувань», повідомила пресслужба КСУ.
«Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оспорювані положення закону не відповідають низці статей Основного закону України», – йдеться в повідомленні.
У поданні на сайті КСУ вказано, що обсяг та межі повноважень президента України визначає виключно Конституція і вони не можуть бути розширені законом або іншими нормативними актами. Водночас положення закону наділяють президента України додатковими повноваженнями, не закріпленими Конституцією.
Як вказують автори подання – більшість із фракції «Опозиційна платформа – За життя», закон надає право главі держави визначати організаційну структуру ДБР, призначати на посаду та звільняти з неї його директора, визначати трьох осіб, що входять до складу конкурсної комісії, затверджувати положення про раду громадського контролю та порядок її формування за поданням директора ДБР.
На думку авторів подання, закон наділяє президента України повноваженнями, аналогічними тим, які віднесені до сфери компетенції Кабінету міністрів.
«Опосередковане підпорядкування ДБР президенту України створює загрозу незалежності правоохоронному органу та призводить до концентрації виконавчої влади у президента України», – йдеться в поданні.
Крім того, 2 червня КСУ повідомив і про інше депутатське подання від 50 народних депутатів – щодо відповідності Конституції закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року (Закон про амністію учасників Майдану в 2013-2014 рр. – ред.).
«Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що закон є неконституційним, оскільки його положення суперечать приписам Конституції, а його прийняття Верховною Радою відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду, ухвалення і набрання чинності законами», – йдеться в поданні.
Автори подання вказують, що під час масових акцій протесту в листопаді 2013-го – в лютому 2014 року загинули як протестувальники, та і правоохоронці.
«Окремі учасники масових акцій протесту відкрито зізнаються в застосуванні вогнепальної зброї до представників правоохоронних органів, їх вбивстві і в скоєнні тяжких злочинів іншого характеру. Але такі злочини в результаті прийнятого закону не підлягають розслідуванню, а особи, які підозрюються в їх вчиненні, звільнені від кримінальної відповідальності», – йдеться в тексті подання.
Підписантами цього подання є також переважно представники «ОПЗЖ», а також представник партії «Слуга народу» Олександр Дубінський і виключені з пропрезидентської фракції Анна Скороход та Антон Поляков.
У лютому поточного року тодішня т.в.о. директора Державного бюро розслідувань, а нині генпрокурор України Ірина Венедіктова, заявляла в інтерв’ю виданню LB.ua, що, на її думку, для «справедливого і чесного розслідування» справ щодо Майдану, необхідно скасувати закон про недопущення переслідування учасників Майдану від 2014 року.
