Підконтрольний Росії Верховний суд Криму відмовив у апеляційній скарзі на продовження арешту кримськотатарського політика та активіста Нарімана Джеляла (за документами – Джелялова), залишивши чинним рішення суду попередньої інстанції. Про це овідомляє адвокат Микола Полозов на своїй фейсбук-сторінці 3 грудня.
«Захист докладно вказав на суттєві порушення закону, допущені судом першої інстанції, у зв’язку із чим оскаржувані постанови мали бути скасовані. Наріман нагадав суду про політичні мотиви його кримінального переслідування. Головуючий суддя Караваєв К. М., пробувши у нарадчій кімнаті близько 5 хвилин вирішив залишити все в силі. Таким чином, Наріман залишиться під вартою щонайменше до 23 січня», – написав Полозов.
Адвокат також додав, що захист оскаржуватиме сьогоднішнє рішення Верховного суду Криму в касаційній інстанції, зокрема, для подальшого звернення зі скаргою до Європейського суду з прав людини.
Також, за словами Полозова, активісту не надходять листи, попри те, що йому пишуть як з України, так із-за кордону. Раніше Джелял закликав людей писати листи йому та ще двом фігурантам справи про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне – Азізу та Асану Ахтемовому.
Наріману Джелялу 8 листопада висунули нові звинувачення – в контрабанді вибухового пристрою. Раніше ФСБ вже посилювала звинувачення проти Джеляла, спочатку перекваліфікувавши інкриміноване йому діяння з пособництва у скоєнні диверсії на повноцінну участь у скоєнні диверсії.
Читайте також: Нові статті Нарімана Джеляла. Що ще інкримінує ФСБ Росії кримському діячу?
Пізніше звинувачення ще раз посилили, за ними Джелялові загрожувало до 20 років ув’язнення.
28 жовтня активісту продовжили термін перебування у СІЗО до 23 січня 2022 року.
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали 5 осіб у так званій справі про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне. Серед затриманих опинився кримськотатарський політик і активіст Наріман Джелял.
Влада України пов’язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
