Поліція увечері 5 жовтня застосувала сльозогінний газ проти демонстрантів біля будівлі парламенту Косова, коли суперечка щодо запропонованих обмежень повноважень Гаазького суду з воєнних злочинів переплелася з політичним протистоянням щодо обрання наступного президента країни.
Деякі протестувальники кидали феєрверки та скляні пляшки в бік парламенту та поліції, вимагаючи від законодавців завершити ухвалення закону, який би суттєво обмежив юрисдикцію Спеціалізованих палат Косова (суд).
Під час протестів шестеро поліцейських отримали поранення, а 11 цивільних осіб звернулися за медичною допомогою. Троє протестувальників були доставлені до поліцейського відділку для подальшого судового розгляду.
5 жовтня парламент схвалив законопроєкт у першому читанні: 91 депутат, який брав участь у голосуванні, проголосував «за». Однак доля другого читання та остаточного голосування залишалася невизначеною, оскільки опозиційна Демократична партія Косова (PDK) поставила умову, що підтримає обрання президента лише за умови схвалення цього законопроекту, тоді як правляча партія «Ветевендошє» прем’єр-міністра Альбіна Курті наполягала на тому, що спочатку слід обрати президента.
5 жовтня Курті та лідер PDK Бедрі Хамза зустрілися, намагаючись знайти вихід з глухого кута, але про досягнення домовленості не було оголошено. Близько 19:00 депутати від «Ветевендошє» покинули будівлю парламенту.
Ця патова ситуація виникла за лічені години до закінчення конституційного терміну обрання президента, встановленого на 6 жовтня. Якщо цього не відбудеться, це призведе до розпуску парламенту та проведення нових парламентських виборів.
Раніше того ж дня біля будівлі парламенту зібралися кілька сотень прихильників Армії визволення Косова (KLA) – зокрема ветерани колишніх партизанських формувань – які заявили, що не підуть, доки законопроєкт не буде повністю ухвалений.
PDK запропонувала ці зміни після того, як минулого місяця чотирьох колишніх лідерів KLA, серед яких колишній президент Хашим Тачі, було визнано винними у військових злочинах.
Курті підтримав цю ініціативу, хоча й назвав запропоновані зміни поспішними та зазначив, що часу на їхній аналіз було замало. Він зазначив, що процедура оскарження залишається шляхом до оспорювання обвинувальних вироків, і закликав до розробки скоординованої національної стратегії.
Ці пропозиції передбачають обмеження тривалості тюремного ув’язнення 15 роками, можливість оскарження у Верховному суді Косова, обов’язкове відбування покарання на території Косова, а також надання засудженим права на президентське помилування.
Законопроєкт також обмежить юрисдикцію суду злочинами, зазначеними у звіті Парламентської асамблеї Ради Європи за 2011 року, в якому розглядалися звинувачення, зокрема щодо післявоєнної торгівлі органами. Крім того, він звузить період, що підпадає під юрисдикцію суду, з січня 1998 року – грудня 2000 року до 1 липня 1999 року – грудня 2000 року, виключаючи період війни.
Проте експерти з питань права застерігають, що одного лише схвалення парламентом недостатньо для того, щоб визначити, чи набудуть ці зміни чинності.
Партія PDK подала законопроєкт 21 вересня – через п’ять днів після того, як суд засудив колишнього президента Хашима Тачі та колишнього спікера парламенту Якупа Краснікі до 25 років ув’язнення кожного, колишню спікерку парламенту Кадрі Веселі – до 18 років, а Рекджепа Селімі – до 13 років. Усіх чотирьох визнали винними у воєнних злочинах і виправдали у злочинах проти людяності. Їхні захисники оголосили про намір подати апеляцію.
Лідер PDK Бедрі Хамза заявляє, що ця ініціатива має на меті посилити нагляд і підзвітність, а не ліквідувати суд.
Суперечка щодо цього законопроєкту ускладнила і без того непрості зусилля з забезпечення голосів, необхідних для обрання президента. Кандидат у президенти повинен набрати 80 голосів у перших двох турах або 61 – у третьому. Щоб вибори відбулися, у голосуванні мають взяти участь щонайменше 80 депутатів.
Форум