Засідання «Коаліції охочих» у Парижі завершилося домовленостями надалі посилювати обороноздатність України. Конкретику в цьому напрямку їй запропонували понад два десятки країн із більш як 30 держав-учасниць – про це Радіо Свобода дізналося від кількох поінформованих співрозмовників у дипломатичних колах країн ЄС.
Дипломати, не називаючись, розповіли, що останніми тижнями дискусії просуваються інтенсивніше. Десять із 21 держави, готової працювати над гарантіями безпеки України, згодні направити на її територію своїх солдатів, коли бойові дії будуть завершені.
Серед держав, згодних піти на такий крок, – Велика Британія й Франція, що очолюють «Коаліцію охочих», а також – Нордичні країни й держави Балтії, Нідерланди, Австралія.
Німеччина, за словами співрозмовників Радіо Свобода, поки міркує, яку позицію зайняти, й головним чином це пов’язано з необхідністю отримувати згоду на участь у місії німецького парламенту. Керівництво Німеччини не впевнене, яким буде результат.
Польща теж не готова направляти до України своїх солдатів, натомість може, розповіли дипломати, стати логістичним хабом для західних сил стримування.
Досі, за словами співрозмовників Радіо Свобода, поінформованих про перебіг засідання, незрозуміло, в який спосіб гарантії безпеки підтримають Сполучені Штати. Попередньо, це можуть бути розвідувальні можливості й прикриття місії з повітря.
Туреччина відіграватиме провідну роль у гарантуванні безпеки України на морі, Велика Британія і Франція – на суші. Про безпеку в небі подбає багатонаціональний контингент.
За попередніми підрахунками, європейська місія в Україні складатиметься з 25-30 тисяч солдатів – такі цифри називають співрозмовники Радіо Свобода, однак попереджають, що це ще може змінитися.
«Позитивно здивований передовим характером військового планування та обіцянками щодо військ, які Велика Британія й Франція отримали для сил підтримки, повітряного патрулювання і морських місій з розмінування. Є конкретні підрахунки кількості військ, які вже мають, але всі кажуть, що це залежить від мирної угоди, ролі США та, в багатьох випадках, схвалення парламентів», – зауважив один зі співрозмовників.
Не погоджена остаточно і функція західних військ в Україні: можливо, це буде лише тренувальна місія, що дислокуватиметься у великих містах у центрі й на заході країни.
Великий знак питання, зауважили дипломати, що спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, залишається біля реакції європейських військових на можливу провокацію з боку Росії. Як вони будуть діяти у випадку, якщо в них стрілятимуть, наразі незрозуміло.
Тим часом, президент Зеленський без подробиць повідомив у себе в телеграмі, що на засіданні в Парижі «детально обговорили готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки на землі, на морі, у повітрі та в кіберпросторі».
«Скоординували позиції й обговорили компоненти гарантій безпеки. І вдячний кожному й кожній за розуміння, що головною гарантією безпеки є сильна українська армія. Маємо однакове бачення, що Росія робить усе можливе, щоб затягнути переговорний процес і продовжити війну. Потрібно збільшувати підтримку України й посилювати тиск на Росію. Зараз триває підготовка 19-го пакета санкцій Євросоюзу. Працює над санкційними кроками також Японія», – написав він.
У повідомленні пресслужби президента вказано також, що спецпосланець президента США Стів Віткофф запевнив, що Сполучені Штати також забезпечать підтримку зі свого боку.
«Окремо хочу подякувати президенту Трампу за всі зусилля заради завершення цієї війни й готовність Америки забезпечувати підтримку України зі свого боку», – зауважив Зеленський.
4 вересня у Парижі пройшло засідання так званої Коаліції охочих на рівні лідерів. Президент України Володимир Зеленський долучився до нього особисто. Учасники дзвонили також президенту США Дональду Трампу. Формат об’єднує понад 30 держав, готових надати Україні гарантії безпеки після завершення нинішньої російської агресії.
Форум