Президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва на позачерговому з’їзді владної партії «Нур Отан» одноголосно обрано її головою, повідомила пресслужба президента.
З часу заснування у 1999 році головою партії був перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Це місце залишилося за ним після відставки з посади президента у 2019 році.
У своєму зверненні до народу після січневих подій Назарбаєв анонсував передачу посади голови партії чинному президентові.
Після масових протестів у Казахстані президент країни Касим-Жомарт Токаєв зробив низку кадрових перестановок. Родичі колишнього президента Назарбаєва, а також наближені до нього чиновники почали втрачати свої високі посади у державних структурах та національних компаніях.
Січневі події почалися в Казахстані з протестів на заході країни, приводом для яких стало різке підвищення цін на газ. Мітинги охопили більшість регіонів, до економічних вимог додалися вимоги щодо реформ у жорстко контрольованій країні. Люди вимагали відходу з політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, відставки його ставленика Касима-Жомарта Токаєва та призначення нових демократичних виборів.
У кількох містах протести обернулися заворушеннями та погромами, влада застосувала для придушення летальну зброю. За офіційними даними, загинули щонайменше 227 людей, ще 4,5 тисяч були поранені. Частину жертв влада ідентифікувала як «озброєних бандитів» та «терористів», на яких поклали відповідальність за заворушення. Точної кількості жертв серед мирного населення не назвали.
20 січня Європарламент ухвалив резолюцію щодо січневих подій у Казахстані, в якій засудив масові акти насильства, що спалахнули після мирних протестів, і закликав Нур-Султан утриматися від надто широкого застосування звинувачень у «тероризмі».
