Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав закон про скасування смертної кари, йдеться в повідомленні на сайті голови держави. Таким чином Казахстан приєднався до Другого факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, спрямованого на скасування цього виду покарання.
Тепер згадки про страту потрібно прибрати зі 17 статей кримінального кодексу. У чинному законодавстві Казахстану смертна кара передбачена за тероризм і за особливо тяжкі злочини, скоєні у воєнний час, а також за посягання на життя президента країни і колишнього президента Нурсултана Назарбаєва.
23 грудня цей законопроєкт ухвалив парламент. Представляючи документ у Мажилісі, міністр закордонних справ Мухтар Тлеуберди заявив, що після ратифікації протоколу Казахстан зможе застосовувати смертну кару тільки в одному випадку, повідомляє казахстанська служба Радіо Свобода.
«Згідно зі статтею 2 Другого факультативного протоколу, Казахстан залишає за собою право виносити смертний вирок під час війни особам, засудженим за серйозні воєнні злочини», – сказав міністр.
З січня 2004 року в Казахстані діяв мораторій на смертну кару. Правозахисники неодноразово закликали владу повністю скасувати смертну кару.
У грудні 2019 року президент Касим-Жомарт Токаєв доручив МЗС розпочати процедуру приєднання до міжнародного протоколу.
З моменту проголошення незалежності Казахстану були виконані 536 страт. Останній смертний вирок був ухвалений у 2016 році Руслану Кулекбаєву, якого визнали винним у вбивстві десяти людей у місті Алмати.
На пострадянському просторі тепер лише білоруська влада продовжує застосовувати смертну кару. З 1990 року в Мінську було розстріляно понад 400 засуджених.
