Суд в Астані засудив колишнього голову Комітету національної безпеки Казахстану Каріма Масімова до 18 років позбавлення волі у справі про державну зраду і спробу захоплення влади у січні 2022 року.
Також суд розпорядився про конфіскацію майна Масімова і довічну заборону для нього обіймати посади на держслужбі. До дещо менших термінів засуджено трьох його заступників. Справа розглядалася у закритому режимі.
Масімова взяли під варту в січні 2022 року після масових протестів, на тлі яких у низці областей Казахстану сталися збройні заворушення. Він став найвищим чиновником, якого притягнули до кримінальної відповідальності у зв’язку з заворушеннями, які були придушені урядовими військами.
Масімова називали близьким соратником колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, за якого він очолював уряд країни та керував адміністрацією президента. Багато обставин заворушень, у ході яких було вбито понад 200 людей, як і раніше, залишаються неясними.
Одна з версій, що активно обговорюється, що в заворушеннях могло бути зацікавлене оточення Назарбаєва, в тому числі і Масімов. Багато хто з оточення першого президента згодом зазнав кримінальному переслідуванню або втратив посаду. Сам Назарбаєв також втратив низку привілеїв, у тому числі статусу «лідера нації» (єлбаси). При цьому офіційно влада Казахстану поклала відповідальність за заворушення на зовнішні сили.
