У департаменті поліції Алмати повідомили про проведення «антитерористичної операції» по місцю дислокації трьох адміністративних будівель. Про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода із посиланням на агентство «Інтерфакс», яке цитує офіційну представницю департаменту поліції Салтанат Азірбек.
Вона заявила, що десятки «учасників заворушень» у місті «ліквідовані», їхні особи встановлюються.
Канал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», повідомляє про стрілянину та вибухи в Алмати.
Читайте також: В Алмати тривають погроми, протестувальники залишаються на центральній площі – кореспондент
Начальник незалежного координаційного штабу на площі Республіки в Алмати Жасарал Куанишалін повідомив місцевому виданню Orda.kz, що протягом дня 5 січня в місті загинули щонайменше 30 людей з боку протестувальників. За словами Куанишаліна, у місті ведеться стрілянина бойовими патронами. Як доказ він показав журналістам гільзи.
Державний телеканал «Хабар 24» заявив, що число загиблих співробітників силових відомств зросло до 13 людей. Напередодні Міністерство внутрішніх справ Казахстану повідомляло про вісьмох загиблих та 317 постраждалих співробітників правоохоронних органів. Це були перші офіційні дані про жертв та постраждалих під час протестів у Казахстані, які почалися 2 січня.
Масові протести в Казахстані: вибухи, сльозогінний газ, захоплення будівель (фотогалерея)
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Токаєв заявив, що події останніх днів у Казахстані є терористичною загрозою та підривом цілісності держави.
Згодом в організації, в якій вирішальним є вплив Росії, повідомили про згоду на введення військ. Перші російські підрозділи під егідою ОДКБ вже «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.