У середу, 24 березня, Канада запровадила санкції проти дев’яти російських чиновників через отруєння та ув’язнення опозиційного політика Олексія Навального.
Як зазначили в МЗС Канади, введені санкції є відповіддю на серйозні і систематичні порушення прав людини в Росії.
Серед внесених до санкційного списку – глава ФСБ Олександр Бортніков, директор ФСВП Олександр Калашніков, генпрокурор Ігор Краснов, перший заступник керівника адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко, заступники міністра оборони Росії Олексій Криворучко і Павло Попов, начальник управління президента Росії з питань внутрішньої політики Андрія Ярин, повпред президента в Сибірському федеральному окрузі Сергій Меняйло та директор Росгвардії Віктор Золотов.
Нові санкції назвали частиною загальних дипломатичних зусиль з вчинення тиску на високопоставлених осіб в російському керівництві, «причетних до спроби вбивства» Олексія Навального і подальшого кримінального переслідування опозиційного політика.
Через отруєння, а потім через ув’язнення Навального Європейський союз і США наклали на Росію кілька пакетів санкцій. Затримання Навального також викликало низку масових протестів у Росії, які були різко придушені.
Навального шпиталізували в серпні 2020 року після поїздки до міста Томська, літак із ним екстрено приземлився в Омську. По тому його вивезли в стані коми на лікування до Німеччини. Кілька західних лабораторій встановили, що він був отруєний розробленою в Росії бойовою речовиною з групи «новачок».
Російська влада стверджує, що отруєння не було. Представники влади одночасно заявляють і про те, що отрути «новачок» ніколи не існувало, і про те, що всі її запаси знищені.
Навальний після лікування в Німеччині повернувся в Росію, де був затриманий, засуджений нібито за порушення умов його попереднього умовного терміну, коли він, перебуваючи на реабілітації в Німеччині, не відзначився в інспектора нагляду, і відправлений до колонії.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.
