Російський лідер Володимир Путін й інші чиновники РФ продовжують зусилля, спрямовані на послаблення єдності Заходу і стримування західної підтримки України, зокрема підрив потенційних гарантій безпеки після війни, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики проаналізували заяву Путіна на Східному економічному форумі про те, що Росія вважатиме будь-які іноземні війська в Україні законними цілями в разі продовження війни, і що він «просто не бачить сенсу» у розгортанні іноземних військ в Україні після війни, оскільки Росія «поважатиме ті гарантії безпеки», які розроблять РФ та Україна.
«Заява Путіна з погрозою завдати удару по іноземних військових об’єктах в Україні є спробою викликати страх на Заході щодо можливості, яку європейські держави не розглядають. Європейські держави-члени «Коаліції охочих» послідовно заявляють, що будь-які миротворчі контингенти будуть розгорнуті в Україні лише після укладення довгострокової мирної угоди і навіть тоді діятимуть лише в неназваних поки тилових районах, а не на передовій», – йдеться в повідомленні.
В ISW наголошують, що Путін й інші російські чиновники продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і займати агресивну позицію проти союзників по НАТО, намагаючись відмовити європейські держави від підтримки України, зокрема через післявоєнні гарантії, а також вимагати, щоб Росія мала право вето щодо будь-яких західних гарантій безпеки для України.
В Інституті вивчення війни нагадали, що давно вважають Путіна незацікавленим у змістовних переговорах щодо припинення війни. «Він намагається затримати переговори, а його заяви від 5 вересня тепер намагаються виправдати відмову Росії від переговорів взагалі. Путін намагається зробити мирні переговори неможливими і неправдиво перекладає провину на Україну», – кажуть аналітики, вказуючи на заяви Путіна, в яких він хоче показати президента України Володимира Зеленського й інших українських чиновників як партнерів, з якими Росія не може вести переговори або підписати остаточну мирну угоду.
4 вересня президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями. За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».
Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткого зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.
Конкретних деталей плану, зокрема, скільки військ буде залучено і який внесок робитимуть конкретні країни, союзники України не розкрили.
Тим часом, поінформовані співрозмовники Радіо Свобода в дипломатичних колах країн ЄС повідомили 4 вересня, що, за попередніми підрахунками, європейська місія в Україні може складатися з 25-30 тисяч солдатів, однак попередили, що це ще може змінитися. Президент Зеленський заявив, що може йтися потенційно про «тисячі» західних військових.
Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін раніше попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.
5 вересня російський лідер Володимир Путін укотре відкинув можливість розміщення в Україні військових західних країн, заявивши, що Росія сприйматиме появу європейських військових в Україні, «особливо зараз», під час війни, «як законні військові цілі».
Після досягнення миру, за словами Путіна, необхідності в розміщенні західних військових в Україні не буде.
Форум