Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї вперше прокоментував масові протести, що почалися в країні наприкінці грудня, заявивши, що проти «бунтівників» повинні бути вжиті жорсткі заходи.
Виступаючи 3 січня на телебаченні, Хаменеї, як і інші представники іранського керівництва, назвав обґрунтованими побоювання вуличних торговців у зв’язку з девальвацією національної валюти – саме економічними проблемами була спричинена перша хвиля протестів.
«Ми будемо розмовляти з протестувальниками, але діалог із бунтівниками – марний. Бунтівників слід поставити на місце», – заявив він.
Хаменеї додав, що невдоволення не можна використовувати для того, щоб розпалювати «політичний протест» на користь ворожих Ірану зовнішніх сил.
Заяви верховного лідера Ірану пролунали наступного дня після того, як президент США Дональд Трамп публічно підтримав протестувальників, пригрозивши владі Ірану «діями» в разі продовження придушення протестів.
«Якщо Іран стрілятиме і жорстоко вбиватиме мирних протестувальників, як це зазвичай буває, Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми готові до дій», – написав американський лідер у власній мережі Truth Social 2 січня.
Іранські представники у зв’язку із заявами Трампа звернулися також до ООН із закликом засудити «незаконні погрози» і втручання у внутрішні справи.
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня – після різкої девальвації іранського ріалу і стрімкого зростання інфляції. У наступні дні до них приєдналися студенти і представники інших верств населення. Почала звучати критика особисто Хаменеї. У Тегерані й інших містах відбуваються сутички демонстрантів із поліцією. За тиждень протестів загинули щонайменше дев’ять людей, 44 були заарештовані, повідомляє Іранська служба Радіо Свобода – Радіо Фарда.
Як урядові джерела, так і міжнародні правозахисні організації підтверджують факти загибелі демонстрантів, ще кілька десятків людей були поранені.
Влада Ірану покладає відповідальність за насильство на «бунтівників» із числа демонстрантів.
Нинішні протести, за словами спостерігачів, стали найсерйознішим викликом теократичному уряду Ірану з часів протестів «Жінки, життя, свобода», які спалахнули після смерті 22-річної ірансько-курдської студентки Махси Аміні у вересні 2022 року під час перебування під поліційним наглядом через порушення дрес-коду.
Форум