Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Росія й Україна мають приєднатися до Міжнародного договору про заборону такого типу зброї, наголосила представниця HRW Мері Ворхем
Правозахисна організація Human Rights Watch закликала зупинити використання касетних боєприпасів у повномасштабній війні Росії проти України.
Росія й Україна мають приєднатися до Міжнародного договору про заборону такого типу зброї, наголосили правозахисники у звіті, оприлюдненому 12 травня.
«Російські війська від початку масштабного вторгнення неодноразово використовували касетні боєприпаси під час нападів, у результаті яких загинули сотні мирних жителів і були пошкоджені будинки, лікарні та школи. Українські війська, ймовірно, принаймні один раз застосували касетні боєприпаси. Обидві країни повинні припинити використання цієї забороненої зброї та взяти на себе зобов’язання приєднатися до міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів», – йдеться у звіті Human Rights Watch.
На 20 сторінках дослідження детально описано, як російські збройні сили використовували щонайменше шість видів касетних боєприпасів під час масштабного вторгнення в Україну.
«Неодноразове використання російськими військами касетних боєприпасів у населених районах України завдає негайної і довготривалої шкоди та страждань цивільному населенню, тому його потрібно припинити, – сказала Мері Ворхем, авторка звіту і представниця Human Rights Watch з питань озброєнь. – Україна також повинна припинити використання цієї жорстокої зброї, поки не постраждає більше мирного населення».
Human Rights Watch задокументувала кілька атак касетними боєприпасами з боку російських військ у містах Чернігів, Харків, Миколаїв та Вугледар. Точна кількість атак касетними боєприпасами під час масштабного вторгнення – невідома, але задокументовано і повідомлено про сотні таких випадків, наголошують правозахисники.
У Human Rights Watch вказують, що Росія не заперечує використання касетних боєприпасів, а українська сторона наголошувала, що «Збройні сили України суворо дотримуються норм міжнародного гуманітарного права».
Касетні боєприпаси – це контейнери, наповнені десятками бомб, призначених для розкидання на великій території та для вибуху при влучанні, вони можуть бути випущені з землі артилерійськими системами або скинуті з літаків. Багато з них не вибухають при первинному ударі і можуть залишатися на землі роками, становлячи небезпеку для людей.
Понад 100 країн підписали договір про заборону їх використання. Ні Україна, ні Росія договір не підписали.
Human Rights Watch є співзасновником й очолює Коаліцію з касетних боєприпасів, глобальну коаліцію неурядових організацій, що займаються забороною такого типу зброї. Human Rights Watch представить свою доповідь країнам, які візьмуть участь у міжсесійних засіданнях конвенції в ООН у Женеві 16 і 17 травня.
В ООН повідомляли, що станом на 30 березня розслідувачі вивчають 24 випадки застосування Росією касетних боєприпасів в Україні.
Смертоносні «відходи» війни в Україні: як їх утилізують (фотогалерея)
1/14Українські сапери несуть нерозірваний снаряд від знищеного танка біля села Мотижин на захід від Києва, 10 квітня 2022 року
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/14Сапер обережно дістає бомбу з касетного боєприпасу в Мотижині, 10 квітня 2022 року.
Касетні бомби — це контейнери, наповнені десятками таких бомб, призначених для розкидання на великій території та для вибуху при попаданні. Понад 100 країн підписали договір про заборону їхнього використання. Ні Україна, ні Росія договір не підписали
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/14Сапер несе один із кількох нерозірваних снарядів, виявлених поблизу Мотижина 10 квітня 2022 року.
Державне агенство з надзвичайних ситуацій України попередило мирних жителів про «багато» потенційно смертельних вибухових речовин, які залишаються в районах, нещодавно звільнених від російської окупації
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/14Снаряди біля захопленого російського танка на околиці Києва 5 квітня 2022 року.
Українська влада закликала мирних жителів не розводити вогонь і застерігати дітей, щоб не наближалися, не брали в руки і в жодному разі не розбирали незнайомі їм предмети або ж ті, які схожі на снаряди та міни
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/14Сапери у Харкові піднімають бомбу FAB-500, яка не розірвалась
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/14Некерована бомба, сплющена від удару, в квартирі у Чернігові. Українські фахівці з утилізації бомб, обливають водою ніс таких бомб, а потім обережно відкручують детонаційний запал і виносять його.
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/14Український військовослужбовець несе гранатомет, який залишився після бою в Києві, 26 лютого 2022 року
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/14Член української команди з утилізації вибухонебезпечних предметів несе собаку на ім’я Патрон. Цей джек-рассел-тер’єр навчений знаходити вибухівку. Біля Чернігова, 6 квітня 2022 року.
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/14Вибухотехнік дістає шматок ракети, що застрягла біля дороги на півночі Харкова, 24 березня 2022 року
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/14Сапери працюють із залишками російського танка під Мотижином, 10 квітня 2022 року
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/14Ракета «Точка У», яка не розірвалася, впавши на землю під Краматорськом 9 березня 2022 року.
Такі ракети здатні нести боєголовку фугасної речовини вагою майже півтонни
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/14Зібрані і посортовані нерозірвані боєприпаси, включаючи 120-міліметрові мінометні снаряди та каркас касетної бомби (праворуч). Чернігів, 6 квітня 2022 року
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/14Жінка іде повз місце, де застрягла хвостова частина ракети «Смерч» у Харківській області, 7 квітня 2022 року.
Деякі ракети, які використовує російська армія, під час польоту розпадаються на дві частини, і «носій» (показано тут) вдаряє окремо від боєголовки. Але хоча більшість подібних хвостових частин є в основному нешкідливими, неможливо дізнатися, чи боєголовка все ще прикріплена, і багато експертів із знешкодження бомб розглядають усі такі хвостові частини як боєприпаси, що не розірвалися
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
14/14Фотограф знімає момент, коли український сапер підриває нерозірвані боєприпаси, зібрані в Мотижині та його околицях. 10 квітня 2022 року
Українські військові (і один собака), ризикуючи життям, прибирають із поля бою залишені там вибухові предмети. Тим часом російське вторгнення в Україну вступає в нову фазу.
