Фігурант сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» із так званої другої сімферопольської групи, кримськотатарський активіст Білял Аділов оголосив сухе голодування «у зв’язку з жахливими умовами утримання в слідчому ізоляторі», повідомив у фейсбуці журналіст Антон Наумлюк.
За даними адвоката Аділова Людмили Тюренкової, які наводить журналіст, голодування активіст тримає з 20 серпня. Він перебуває в СІЗО № 1 російського Ростова-на-Дону.
«На відеоконференцзв’язку було видно, що він має поганий вигляд. У процесі ми зверталися до медиків, які прибули до Аділова, але результати вимірювання тиску не вплинули на його участь у сьогоднішньому засіданні», – цитує Наумлюк Тюренкову.
За даними журналіста, фігуранти «справи Хізб ут-Тахрір», які перебувають у ростовському СІЗО, неодноразово зверталися до керівництва ізолятора з вимогою поліпшити умови утримання. В результаті Аділова перевели в іншу камеру зі «ще гіршими умовами, з вогкістю, яка призвела до того, що він став задихатися».
«Він намагався привернути увагу конвою, але співробітники СІЗО не відреагували, тоді він порвав дроти в камері, щоб його хоча б вивели з камери, де він не міг дихати, після чого його помістили в карцер на 15 діб», – повідомляє слова адвоката журналіст.
За даними Наумлюка, «навмисно погані умови утримання фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» захист пов’язує з їхньою активною позицією і в рамках утримання, де вони намагаються домогтися поліпшення умов для всіх ув’язнених, і в суді, де вони постійно звертаються з клопотаннями, в тому числі щодо відведення суддів і прокурорів».
Співробітники ФСБ, МВС Росії і «Росгвардії» провели 27 березня в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». 27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував всіх затриманих активістів. Їх утримують у різних СІЗО в сусідній із Кримом Росії. Загалом обвинуваченими в цій справі проходять 25 кримських татар.
Це лише одна з цілої низки так званих справ «Хізб ут-Тахрір», що їх влаштовує російська влада в Криму після окупації півострова.
У Росії, а також в окупованому нею Криму члени міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» регулярно зазнають переслідувань. Представники організації називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але при цьому відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування з боку російської влади.
Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у цій країні у 2003 році, записавши організацію до списку об’єднань, названих «терористичними». Після окупації Криму 2014 року цю заборону запровадили й на півострові, що є частиною території України – в якій організація діє легально. Міжнародне право забороняє насаджувати на окупованих територіях законодавство країни-окупанта.
Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані в цій справі російськими силовими структурами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці й кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
